В неділю 17 жовтня в церкві ХВЄ м. Івано-Франківська служили друзі з Норвегії та Рівненської області.

Розпочав Богослужіння пастор церкви Валентин Черняк. Після молитви всі присутні заспівали пісню "Анголи в небі Господа славлять", а першу проповідь виголосив Василь Данилюк. Головну думку проповіді брат сформулював так: "Наш настрій залежить від взаємостосунків з Богом".

Після молитви подяки хор виконав псалом "Господи, Боже, наш Всемогутній". Потім був час для гостей з Рівненщини. Молодь виконала пісні: "Дивлюсь я в небесну блакить", "О, аліллуя, амінь", "Марнота без любові усе" та ін. В цей ранок звучала також християнська поезія: сестри читали вірші "Величний Творець", "Що ти посіяв - будеш жати" та інші.

Перший брат із гостей проповідував на тему: "Любов". Він прочитав уривок із першого послання до коринтян 13:13: "А тепер залишаються віра, надія, любов, оці три. А найбільша між ними любов!". "Чому найбільша любов? - запитав проповідник. - Тому що "любов довготерпить, любов милосердствує, не заздрить, любов не величається, не надимається, не поводиться нечемно, не шукає тільки свого, не рветься до гніву, не думає лихого, не радіє з неправди, але тішиться правдою, усе зносить, вірить у все, сподівається всього, усе терпить! Ніколи любов не перестає!". Любов може визначатися трьома вимірами: 1. якщо, 2. тому що, 3. не зважаючи ні на що.

Після того молоді християни ще заспівали пісню "Він душу мою зберігає кожен день". Наступний гість проповідував на тему: "Вірність". Брат зачитав уривок із книги пророка Даниїла 3:28-30 і зауважив, що "Бог найбільше в людях цінує вірність".

Потім пастор Валентин Черняк представив гостей із Норвегії - Свейна, Лейкні, Лів та Одвара, а також їхнього перекладача, Нелю Кузьмич із Стебника. Сестра Лейкні передала привіт від старшого пастора церкви "Кліппен" Фреда Хаберга та всіх членів церкви. Лейкні: "Дякую всім вам, друзі, за гостинність. Я кожен день молюся за вас. Ми щасливі люди, бо у нашому житті збудуться всі обітниці Бога". Також сестра прочитала пісню, яка стала підбадьоренням для всіх присутніх. Одвар: "Я не вперше в Івано-Франківську, але вкотре відчуваю хорошу духовну атмосферу. Є речі, які нас єднають - це життя з Богом. Гріх розділив нас з Господом, але через Ісуса Христа ми знову маємо спільність з нашим Творцем". Свейн: "Мир Божий всім вам! У нас в Норвегії є така приказка: "Якщо маєш друга, то не ходи часто до нього в гості". Я відчуваю, що вже приїжджаю до вас зачасто, - пожартував гість. - Ми живемо у маленькій країні, але так само розуміємо Бога як ви. Найважливіше, щоб наші серця відкривалися перед Богом (Івана 3:16)". Також брат Свейн зауважив, що це вже 24-а його поїздка на Україну.

Після виступу гостей заключну проповідь виголосив пастор церкви Валентин Черняк. Брат Валентин підсумував усі проповіді, а також прочитав уривок із послання до Євреїв 13:10-14: "Маємо жертівника, що від нього годуватися права не мають ті, хто скинії служить, бо котрих звірят кров первосвященик уносить до святині за гріхи, тих м'ясо палиться поза табором, тому то Ісус, щоб кров'ю Своєю людей освятити, постраждав поза брамою. Тож виходьмо до Нього поза табір, і наругу Його понесімо, бо постійного міста не маємо тут, а шукаємо майбутнього!". "Вчора ми з гостями побували у відомому монастирі на екскурсії, - розповів пастор. - Я зауважив, що всі жінки, які заходили на територію монастиря, строго дотримувалися установлених там правил поведінки: оперізували свої тіла фартухами, голови покривали платками, ніхто не курив, не вживав лайливих слів. Однак, як тільки ми вийшли за межі монастиря, все змінилося: одяг змінився, запахло цигарковим димом, у кафе неподалік розпивалися спиртні напої. Я був вражений, наскільки оманливою є релігія. Так ніби Бог живе тільки у межах, встановлених монахами. Ні, Він повсюди. А ми, брати і сестри, теж так чинимо? В церкві ми святі, а поза нею грішимо? Я вважаю, що Бога не має з такими людьми, Бог живе в серці, а не в якомусь місці". Також брат Валентин звернув увагу на те, що Бог закликає нас "не вийти зі світу, а щоб світ вийшов з нас".

www.church.if.ua