26 квітня, на третій день пасхальних свят, до Івано-Франківська з'їхалися християни з багатьох церков області.

Святкове Богослужіння розпочав вступним словом та молитвою єпископ Церкви ХВЄ Івано-Франківської області Юрій Веремій. Після того всі присутні заспівали загальним співом пісню "Як олень прагне до потоків".

Першу проповідь виголосив диякон церкви ХВЄ м. Івано-Франківська Андрій Фундюр. Служитель зачитав уривок із Послання апостола Павла до Ефесян 2:1-6: "І вас,що мертві були через ваші провини й гріхи, в яких ви колись проживали за звичаєм віку цього, за волею князя, що панує в повітрі, духа, що працює тепер у неслухняних, між якими й усі ми проживали колись у пожадливостях нашого тіла, як чинили волю тіла й думок, і з природи були дітьми гніву, як і інші, Бог же, багатий на милосердя, через Свою превелику любов, що нею Він нас полюбив, і нас, що мертві були через прогріхи, оживив разом із Христом, спасені ви благодаттю, і разом із Ним воскресив, і разом із Ним посадив на небесних місцях у Христі Ісусі".

"Через наші гріхи ми були мертвими в Божих очах, але завдяки жертві Христа, Бог дав нам можливість воскреснути і жити вічно разом з Ним", - підбадьорив присутніх диякон. Після проповіді у виконанні центрального хору церкви ХВЄ м. Івано-Франківська прозвучала пісня "Христос воскрес!".

Служіння продовжив відповідальний за церкву в Рожнятові диякон Роман Ленів. "Бог хоче, щоб ми вірили в Нього і довіряли Йому не тільки на словах, але й на ділі. Бажанням його серця є наша впевненість в тому, що Він – Всемогутній і Всесильний Бог, здатний змінити життя найбезнадійнішого грішника, на якому навіть віруючі часто "ставлятьхрест", - сказав Роман, базуючи свої слова на уривку з Євангелія від Івана 20:27-29: "Потім каже Хомі: Простягни свого пальця сюди, та на руки Мої подивись. Простягни й свою руку, і вклади до боку Мого. І не будь ти невіруючий, але віруючий! А Хома відповів і сказав Йому: Господь мій і Бог мій! Промовляє до нього Ісус: Тому ввірував ти, що побачив Мене? Блаженні, що не бачили й увірували!".

А брат Роман Струк, відповідальний за церкву в Богородчанах, продовжив святкове зібрання словом про перемогу Христа над смертю, яку Він приніс на землю. Служитель зачитав уривок з послання до Євреїв 5:7-9: "Він за днів тіла Свого з голосінням великим та слізьми приніс був благання й молитви до Того, хто від смерти Його міг спасти, і був вислуханий за побожність Свою. І хоч Сином Він був, проте навчився послуху з того, що вистраждав був. А вдосконалившися, Він для всіх, хто слухняний Йому, спричинився для вічного спасіння". Взявши за основу вищевказаний уривок, Роман Струк запевнив присутніх в тому, що не дивлячись на всі труднощі нашого життя, ми повинні боротися та йти вперед, наслідуючи Христа. І Господь обов’язково оновить сили праведника та дасть йому перемогу в Христі Ісусі. Продовжуючи тему проповіді брат Ярослав Арборак виконав пісню, що описує смерть, страждання та славне воскресіння нашого Господа Ісуса Христа.

Наступна проповідь пролунала з вуст Віталія Жиляка, який на початку свого звернення розповів сумну історію свого знайомого, що дуже сильно посварився із своїм батьком. "Ми ображали тата, говорили йому неприємні речі, а прокинувшись вранці, знайшли його мертвим в своєму ліжку… Я зробив велику помилку, яку вже ніколи не зможу виправити. І я не знаю, як мені тепер жити..?", - сказав Віталію розгублений знайомий. Але Господь дав брату мудрість навести біблійний приклад, на перший погляд, незворотньої помилки, - історію зрадників Юди та Петра. Кожен з них зробив жахливу помилку. Юда, не знайовши в собі сил жити з тягарем зради, просто повісився. Натомість Петро знайшов в собі силу покаятися перед Богом і надалі, став свідком вознесіння Ісуса на небеса та палким проповідником Божого Слова. "У нас завжди є вибір і ми самі маємо приймати рішення: померти від гріха чи жити разом з Христом", - підсумував брат Віталій. Після його проповіді християни загальним співом заспівали пісню "Ти так близький, ніби берег морю".

Микола Тимків, пастор церкви з Калуша, продовжив святкове Богослужіння проповіддю про перешкоди в нашому житті. Зачитавши уривок з Євангелія від Матвія 28:1-7, брат Микола зауважив, що в нашому житті часто є перешкоди, подібні до каменя, який загороджував гріб, де лежав Ісус. Але Господь має силу відвалити будь-який камінь перед нами, якщо бачить, що наші серця палають любов’ю до Нього, подібно серцям жінок, які прийшли до гробу. Після проповіді пастора Миколи пролунала пісня "Я мимо вас пройду" у виконанні хору.

Наступним проповідував диякон Василь Попудник. "Бо коли ти устами своїми визнаватимеш Ісуса за Господа, і будеш вірувати в своїм серці, що Бог воскресив Його з мертвих, то спасешся, бо серцем віруємо для праведности, а устами ісповідуємо для спасіння" (Рим 10:9,10. Грунтуючись на цьому місці Писання брат Василь проповідував про "доказ віри, яким є наше праведне життя".

"Що означає "вірити в серці"? - запитав присутніх диякон. - Якщо ти визнаєш, що Христос воскрес, але життя твоє не змінюється - ти не маєш віри в серці". Також Попудник звернув увагу на суть свята Воскресіння. "Так як кожна справа має початок і кінець, так і смерть та воскресіння Христа - були початком і кінцем процесу нашого спасіння від гріхів", - резюмував диякон.

Брат Ярослав Арборак виконав пісню "Бог зі мною і з тобою", а пастор церкви ХВЄ с. Коршів Іван Досин проповідував про те, що "без воскресіння Христа наша віра була б даремною" (Кол. 2:12, Рим. 6:12).

Після співу центрального хору церкви заключну проповідь виголосив пастор церкви ХВЄ м. Тлумач Іван Іванцюк. "Закон Мойсея не був помилкою Божою, - сказав проповідник, - він був планом Божим, як показати людям, що вони грішні і мають потребу у Спасителі (Гал. 3:19,22,24). Закон показав гріх, а Христос прийшов, щоб простити гріх".

Вкінці зібрання на заклик до покаяння відгукнулися двоє чоловіків.