17 липня нашу церкву відвідали гості зі США: євангеліст Джордж Давидюк і пастор Степан Касянюк.

Недільне ранкове зібрання розпочав привітальним словом пастор-євангеліст Геннадій Ліптуга. Він відрекомендував присутнім гостей: пастора церкви з Сієтла (США) Степана Касянюка і відомого християнського співака з української діаспори євангеліста Джорджа Давидюка з командою. Геннадій Ілліч поділився також своїми враженнями від євангелізаційного туру "Давидюків" по містах Івано-Франківської області.

Після загальної молитви служіння продовжилось шлюбною настановою, яку для молодої пари Марії та Івана Німків дав пастор Степан Касянюк.

Другу частину зібрання провів Джордж Давидюк зі своєю командою (Ярославом Сенчуком та Миколою Шуром). Вони розповідали цікаві свідчення з історії свого служіння, співали: "Акорди любові", "Часто ідучи, сил не мав", "Листя осіннє" та "Чи можливо для мами забути дитину?".

Після цього брат Джордж поділився проповіддю на тему "Коли ти до мене прийдеш?". В її основу ліг текст з Євангелія від Матвія 20:1-16 – притча про господаря виноградника та робітників, яких він наймав протягом дня. З цієї притчі можна винести три думки:

1. Ми не знаємо, коли саме прийде Господь. Але достеменно знаємо одне – Він прийде. Тому всі працівники мають чекати його незалежно від того, коли найняті на роботу – на початку дня, а чи наприкінці.

2. Ми не повинні порівнювати свій дар, талант, служіння з дарами і талантами інших служителів. Брат Давидюк розповів, що в юнацькому віці позаздрив своєму приятелеві, адже в того було, на перший погляд, "сильніше" свідчення – Бог звільнив його від наркотичної залежності, а Джордж завжди був слухняним сином і вірним християнином. І тоді Господь проговорив до нього, сказавши, що його товаришеві дав прощення, а Джорджеві – не менш сильне свідчення Божої руки, здатної зберегти від лиха і біди.

3. Ми судимо, виходячи з того, що бачимо. Але Бог знає набагато більше, ніж бачить людське око, – Він знає серця, мотиви та обставини, в яких опинилася людина. Господар дав останнім працівникам один динарій так само, як і першим, тому що знав – 11 годин готовності та очікування можуть бути важчими, ніж 12 годин роботи.

Джордж поділився історією про те, як одного разу його запросили провести євангелізацію в селі, де жила тільки одна віруюча бабуся – сестра Текля. Усе своє життя вона молилася, щоб односельці покаялись і прийняли Ісуса у своє серце. Після довгих вагань брат Джордж прийняв рішення відвідати це село. Це сталось того дня, коли православна Україна відзначала свято Петра і Павла, а тому жителі села не працювали і прийшли у повному складі (300 чоловік) подивитися на "американський концерт". Результатом євангелізації стало покаяння 90 людей. Після концерту брат Джордж запитав у місцевих, де можна знайти бабцю Теклю. "Вона померла сьогодні вранці", – відповіли йому.

"Ця бабуся виконала своє служіння на землі, і Господь її забрав. Вона все життя молилася за цих людей. Можливо, очікування результату було дуже важким, а може, і нестерпним. Та Господь чув її молитви і не забарився. Третина мешканців села покаялися".

Хоча бабця Текля і не побачила результат своїх молитов, вона обов’язково отримає нагороду від Господа на небі за свою працю – підсумував гість.

На його заклик до покаяння відізвалися троє чоловік, виявивш бажання прийняти Ісуса.

Марічка Галюк

На початок bodero84@mail.ru

На початок