Такою була основна думка проповіді пастора Валентина Черняка в неділю вранці.

18 вересня ранкове зібрання розпочав вітальним словом пастор Валентин Черняк. Церква звершила молитву, а хор заспівав пісню "Хліб Небесний".

Диякон Володимир Гаврищук був першим проповідником, який ділився Словом із церковною громадою цього ранку. В центрі його послання була думка про те, що ми повинні завжди прагнути близьких стосунків з Богом, не зважаючи на обставини нашого життя. В приклад брат Володимир привів Івана Богослова, який, як говорить Святе Письмо: "Був у дусі Господнього дня…" (Об. 1:10). "Іван був у близьких стосунках з Богом – він "був у дусі", незважаючи на своє заслання на острові Патмос. Нам також необхідно відкинувши всі тілесні пожадливості, налаштувати своє серце на спілкування з Господом. Саме тоді Він прийде, дасть відповідь на молитву і почне працювати в нашому житті", - підбадьорив церкву брат Володимир.

Загальним співом всі присутні заспівали псалом "Благословення нині нам Боже зішли", а хор виконав пісню "Святого Духа маю я". Після цього за кафедру вийшов диякон Михайло Ткач. Він говорив про те, що необхідно людині для щастя. Та визначив три ключові потреби в житті кожного:

1) Забезпечення (їжа, пиття та одяг). "І про одяг чого ви клопочетесь? Погляньте на польові лілеї, як зростають вони, не працюють, ані не прядуть. А Я вам кажу, що й сам Соломон у всій славі своїй не вдягався отак, як одна з них" (Мт. 6:28,29). Господь сильний забезпечити нас всім необхідним для життя – головне, щоб Він завжди був на першому місці в наших серцях.

2) Безпека. Жодна людина не застрахована від хвороб або неприємностей. Небезпеки можуть зустріти нас на кожному кроці життя. Але віруючи в Бога, ми впевнені не тільки в повній безпеці тут, на землі, але й в забезпеченні нам вічного життя на небесах. "Щоб ви знали, що ви віруючи в Ім'я Божого Сина, маєте вічне життя" (1 Івана 5:13).

3) Значимість. Коли ми відкриваємо для Господа двері свого серця, Він надає нам статус Своїх дітей. Це високе звання ми отримуємо тому, що Бог полюбив нас безумовною любов’ю, не зважаючи на гріховний стиль життя, який ми вели в минулому. Він приймає нас. "А Бог доводить Свою любов до нас тим, що Христос умер за нас, коли ми були ще грішниками" (Рим. 5:8); "Улюблені, ми тепер Божі діти, але ще не виявилось, що ми будемо. Та знаємо, що, коли з'явиться, то будем подібні до Нього, бо будемо бачити Його, як Він є" (1 Ів. 3:2).

Після цього церквазаспівала загальним співом псалом "Радість, радість буде в небесах", а сестра Надія Балагутрак прочитала християнську поезію.

Заключну проповідь виголосив пастор Валентин Черняк. Служитель говорив про найпоширеніші помилки християн в особистому євангелізмі та шляхи їх уникнення на основі послання апостола Павла до Ефесян 6:11-19. "Нам необхідно пам’ятати, що ворог душ людських закриває невіруючим людям очі і вуха, коли ми хочемо засвідчити їм про Христа. Тому нам потрібно протидіяти йому, стоячи в молитві за них. Також, часто причиною того, що люди не приймають від нас слово Боже стає те, що ми впадаємо в крайнощі – або спрощуємо, або ускладнюємо Євангеліє. Та перш за все, під час проповіді Божого слова необхідно бути щирими, - люди це відчувають і саме тоді відкривають свої серця для Господа. Тож давайте поставимось до цього з усією відповідальністю, адже саме ми сьогодні є носіями спасіння і Божого світла для світу", - закликав пастор Валентин.

Вкінці богослужіння одна молода дівчина прийняла Ісуса в своє серце, звершивши молитву покаяння.

На початок