В неділю 9 жовтня 2011 року відбулося святкове богослужіння.

Традиційно привітальним словом зібрання розпочав єпископ Юрій Веремій, закликавши всіх присутніх до подячної молитви. Потім загальним співом пролунали пісні "Подивись, як гарно Бог усе створив" та "Ісус – Дивний Спаситель". Диякон Володимир Гаврищук цього ранку виголосив першу проповідь. Процитувавши Книгу пророка Ісаї 55:10-11 «Бо як дощ чи то сніг сходить з неба й туди не вертається, аж поки землі не напоїть і родючою вчинить її, і насіння дає сівачеві, а хліб їдунові, так буде і Слово Моє, що виходить із уст Моїх: порожнім до Мене воно не вертається, але зробить, що Я пожадав, і буде мати поводження в тому, на що Я його посилав!», брат Володимир сказав: "Щоденно ми потребуємо хліба, як фізичного так і духовного. І Бог задовільняє цю потребу. Наша душа може бути завжди живою та нагодованою, якщо вийде на зустріч Господу. Адже Його Слово не тільки насичує нас, але й зміцнює та оновлює".

Молоджіний хор виконав пісні "Як подяку можу віддати я Богові" та "Цар землі і неба". Сестри декламували християнську поезію: Ольга Гаврищук розповіла вірш "З днем подяки", Юлія Веремій – "Ісус, я дякую", а Галя Прокопчук – "Подяка Тобі". Молодіжна група заспівала одну з улюблених пісень церкви "Україна". Брат Олександр Макогон виконав пісню "Дякую Тобі, що Ти мені повірив".

Після того диякон Василь Попудник проповідував на тему "Що таке життя?". "Вчені обіцяють суспільству до 2025 року пояснити, звідки береться життя. Але ми, віруючі люди, знаємо, що, ігноруючи духовний світ, дати вірну відповідь на це питання неможливо. "Бо як має Отець життя Сам у Собі, так і Синові дав життя мати в Самому Собі" (Ів. 5:26). Ми не можемо мати життя самі в собі, подібно до Бога. "Відповів їм Ісус і сказав: Поправді, поправді кажу вам: Мене не тому ви шукаєте, що бачили чуда, а що їли з хлібів і наситились. Пильнуйте не про поживу, що гине, але про поживу, що зостається на вічне життя, яку дасть нам Син Людський, бо відзначив Його Бог Отець" (Ів. 6:26,27).

На жаль, багато людей знаходяться в заблудженні, думаючи, що зможуть мати вічне життя тільки завдяки своїм добрим ділам. Але отримати поживу на вічне життя ми можемо лише, звернувшись до Ісуса в молитві каяття, та віддавши Йому своє серце", - сказав у своєму зверненні до церкви брат Василь.

Присутні в домі молитви заспівали пісню "Хай навіть в кошарі овець не стане", а дітки із сиротинця "Рідна оселя" потішили всіх присутніх святковою програмою. Вони декламували вірші та співали пісні, серед яких "Час Господа прославляти", "Алілуйя, буду славити Того, Хто найдорожчий", "Все чудово Бог створив", "За все подяку несу" та "Бачу Бога кожен день".

Центральний церковний хор виконав пісню "Кружляють листочки барвисті", а Надія Балагутрак декламувала білий вірш "Геніальний архітектор Всесвіту".

Молодіжний хор разом з дітками молодших груп недільної школи заспівав пісню "Цей час настав".

Пресвітер Олег Карпюк у своїй проповіді говорив про духовне насіння та плоди. "Животворне насіння Божого Слова таїть в собі нескінченні блага. "А Бог має силу всякою благодаттю вас збагатити, щоб ви, мавши завжди в усьому всілякий достаток, збагачувалися всяким добрим учинком" (2 Кор. 9:8). Але ми маємо розуміти, що як фізичне насіння, покладене в найдорожчу і найкрасивішу шкатулку, не принесе плоду, так і насіння Слова Божого в найкращій палітурці та із золотими сторінками ніколи не зможе дати плід в нашому житті, якщо ми не будемо його читати та виконувати все, до чого нас закликає Господь.

Жнива – це пора збору плодів. Та найкращі плоди – це люди, які віддали свої серця Господу", - сказав брат Олег.

Музична група заспівала пісню "Наш Бог – Чудотворний Бог", а молодіжний хор виконав псалом "Благослови, Господь, наш край". Також Олег Шеремета із Андрієм Поповим заспівали гімн "Давайте візьмемось за руки".

Заключну проповідь на тему "Подяка Богу за врожай" виголосив єпископ Юрій Веремій. Він розпочав свою промову читанням Слова Божого: "Хай Тебе вихваляють народи, о Боже, хай славлять Тебе всі народи! Земля врожай свій дала, Бог поблагословив нас, наш Бог! Нехай благословляє нас Бог, і всі кінці землі хай бояться Його!" (Пс. 67:5-6).

Також брат Юрій розповів про ізраїльські свята, що приурочувалися до збору врожаю:

- Сніп первоплоду. "Промов до Ізраїлевих синів і скажеш їм: Коли ви ввійдете до того Краю, що Я даю вам, і будете жати жниво його, то снопа первоплоду ваших жнив принесете до священика" (Лев. 23:10).

- Через сім тижнів ізраїльтяни святкували нову хлібну жертву для Господа. "І відлічите ви собі першого дня по святі, від дня вашого принесення снопа колихання, сім тижнів, повні будуть вони. А до першого дня по сьомім тижні відлічите п'ятдесят днів, та й принесете хлібну нову жертву для Господа" (Лев. 23:15-16).

- Свято Кучок. "Промовляй до Ізраїлевих синів, кажучи: П'ятнадцятого дня того сьомого місяця, свято Кучок, сім день для Господа" (Лев. 23:34).

Частину врожаю віддавали бідним. "А коли ти будеш жати жниво своєї землі, не докінчуй жати до краю свого поля, а попадалих колосків твого жнива не будеш збирати; а виноградника свого не вибереш дорешти, а попадалих ягід виноградника свого не будеш збирати, для вбогого та для приходька позостав їх. Я Господь, Бог ваш" (Лев. 19:9-10).

Біблія говорить нам про те, що сильний врожай - це ознака Божого благословення. "Господь то мій Пастир, тому в недостатку не буду, на пасовиськах зелених оселить мене, на тихую воду мене запровадить! Він душу мою відживляє, провадить мене ради Ймення Свого по стежках справедливости" (Пс. 23:1-30).

В той самий час, Бог використовував неврожай, як інструмент покарання людей. "А тепер отак промовляє Господь Саваот: Зверніть ваше серце до ваших доріг! Багато ви сієте, та збираєте мало, їсте, та не насичуєтеся, п'єте та не напиваєтеся, зодягаєтеся та не тепло вам, а той, хто заробляє, заробляє для дірявого гаманця" (Ог. 1:5-6).

Також в Слові Божому врожай виступає символом місіонерської праці. "Тоді Він казав Своїм учням: Жниво справді велике, та робітників мало; тож благайте Господаря жнива, щоб на жниво Своє Він робітників вислав" (Мт. 9:37-38).

"Чи не кажете ви: Ще чотири от місяці, і настануть жнива? А Я вам кажу: Підійміть свої очі, та гляньте на ниви, як для жнив уже пополовіли вони! А хто жне, той заплату бере, та збирає врожай в життя вічне, щоб хто сіє й хто жне разом раділи" (Ів. 4:35-36).

Господня постанова про врожай для нас така: жнемо те, що посіяли. "А до цього кажу: Хто скупо сіє, той скупо й жатиме, а хто сіє щедро, той щедро й жатиме" (2 Кор. 9:6). "Не може родить добре дерево плоду лихого, ані дерево зле плодів добрих родити" (Мт. 7:18). "Не обманюйтеся, Бог осміяний бути не може. Бо що тільки людина посіє, те саме й пожне" (Гал. 6:7).

Відповідно, якщо:

- сіємо кривду - пожинаємо лихо; "Хто сіє кривду, той жатиме лихо, а бич гніву його покінчиться" (Прип. 22:8), "Усяке ж дерево, що доброго плоду не родить, зрубується та в огонь укидається" (Мт. 7:19);

- сіємо добро - пожинаємо благословенння; "Сійте собі на справедливість, за милістю жніть, оріте собі переліг, бо час навернутись до Господа, ще поки Він прийде і правду лине вам дощем" (Ос. 10:12), "Бо хто сіє для власного тіла свого, той від тіла тління пожне. А хто сіє для духа, той від духа пожне життя вічне. А роблячи добре, не знуджуймося, бо часу свого пожнемо, коли не ослабнемо" (Гал. 6:8-9).

Після ранкового богослужіння всіх гостей та членів церкви запросили в банкетний зал церкви на святковий обід. За ним же послідувала друга частина святкування дня подяки – служіння дільниць, ведучим якого був керівник молоді ЦХВЄ м. Івано-Франківська Василь Данилюк. На цьому зібранні від кожної дільниці були представлені пісні, вірші та свідчення. Також святкову програму, що складалася із пісень та декламацій представив дитячий хор.

Фото Уляни Пікуляк, Володимира Максимчука та Юрія Стафіїва

На початок