Саме про це проповідував диякон Василь Попудник ввечері 23 листопада 2011 року.

Вечірнє богослужіння в середу вітальним словом та молитвою розпочав пресвітер Олег Карпюк. Загальним співом церква заспівала пісню "З Ісусом жити радісно".

Першу проповідь виголосив брат Володимир Григорів. У своєму зверненні він закликав церкву уважно досліджувати Слово Боже, адже на ньому базується наша віра. Брат Володимир поділився власним досвідом поглибленого вивчення Святого Письма, яке допомагає отримати нові відкриття. Читаючи текст "А Сам Бог миру нехай освятить вас цілком досконало, а непорушений дух ваш, і душа, і тіло нехай непорочно збережені будуть на прихід Господа нашого Ісуса Христа!" (1Сол. 5:23), він закликав звернути увагу на одну букву "а", що стоїть на початку другого речення, адже саме вона повністю змінює звичне значення цього відомого вірша. Виходить, що про дії Бога говориться лише в першій частині тексту, а в другій Павло закликає християн самостійно працювати над тим, щоб зберегти себе на прихід Христа!

Диякон Василь Попудник цього вечора говорив вчення про суди: над церквою, над народами під час другого приходу Христа та вкінці Тисячолітнього царства. Він говорив про те, що для Божого суду не потрібно ніякого слідства, Він знає всі наші діла і наміри сердечні. Також на цьому суді не буде адвоката, бо Той, Хто зараз захищає нас, тоді предстане суддею – це Ісус Христос. "А ти нащо осуджуєш брата свого? Чи чого ти погорджуєш братом своїм? Бо всі станемо перед судним престолом Божим. Бо написано: Я живу, каже Господь, і схилиться кожне коліно передо Мною, і визнає Бога кожен язик! Тому кожен із нас сам за себе дасть відповідь Богові" (Рим. 14:10-12).

Людей, які помруть до другого приходу Христа, Бог не судить, адже рай і пекло – це тимчасові місця перебування душ людських. Суд же над тими, хто зараз знаходиться в раю не буде мати на меті визначити жити людині вічно чи горіти в огняному озері, - там будуть розподіляти нагороди.

"Але з того нічого не вжив я. А цього написав я для того, щоб для мене так було. Бо мені краще вмерти, аніж щоб хто знівечив хвалу мою!" (1 Кор. 9:15). Павло навіть відмовив собі у негріховних речах заради нагороди Божої. Але якщо людина навіть не думає про нагороду, лише тільки щоб попасти на небо, - це говорить про відсутність духовного росту. Святістю ми бережемо спасіння, а ділами – заробляємо собі нагороду.

"Коли ж прийде Син Людський у славі Своїй, і всі Анголи з Ним, тоді Він засяде на престолі слави Своєї. І перед Ним усі народи зберуться, і Він відділить одного від одного їх, як відділяє вівчар овець від козлів. І поставить Він вівці праворуч Себе, а козлята ліворуч. Тоді скаже Цар тим, хто праворуч Його: Прийдіть, благословенні Мого Отця, посядьте Царство, уготоване вам від закладин світу" Мт. 25:31-34.

Також брат Василь розмірковував на тему Тисячолітнього царства, великої скорботи та про інші пророцтва, що стосуються другого приходу Ісуса Христа на Землю.

Проповідь Володимира Григоріва

Проповідь диякона Василя Попудника "Суди Божі"