Саме про це на вечірньому богослужінні в середу 26 січня 2012 року говорив у своїй проповіді Володимир Двірник.

Дивовижна історія жінки з Шунаму (2 Царів 4:8-37) містить в собі багато хороших прикладів для наслідування. А саме: завдяки своїй гостинності шунамітянка отримала прихильність пророка Єлисея, який щиро хотів їй допомогти і був готовий навіть йти до царя з будь-яким проханням цієї жінки. В цій ситуації вона проявила свою скромність, відмовившись від пропозиції. Тоді Єлисей сказав, що рівно через рік вона отримає те, про що давно мріяла – довгоочікуваного сина. Але на цьому її історія не закінчується. Син обітниці помирає в мами на руках протягом половини дня. Та серце шунамітянки занадто сильно довіряло Богу, щоб визнати цю смерть. І після того, як вона закликала Єлисея помолитися за дитину, хлопчик ожив.

Також на богослужінні проповідував брат Олег Факас. У своєму зверненні до присутніх він закликав жити по вірі, не зважаючи на обставини, та сіятисвятість, чистоту і примирення.

А диякон В’ячеслав Бевзюк запевнив, що куди б не ступили наші ноги – Бог супроводжує нас. Тому нам не потрібно надіятися на зв’язки і знайомства, або скаржитися на їх відсутність, а лише надіятися на Ісуса, адже для Нього немає нічого неможливого (Мт. 28:18).

Проповідь Володимира Двірника

Проповідь Олега Факаса

Проповідь диякона Вячеслава Бевзюка