В неділю, 8 квітня 2012 року, на ранковому зібранні також співала група братів з Кузнецовська.

Першу проповідь перед молитвою подяки виголосив диякон Михайло Ткач. Брат прочитав уривок з Євангелія від Івана 12:12 і зауважив: "Ісус Христос зійшов на землю, щоб явити нам Бога. Він вчинив все, що написати про Нього пророки. Але люди, на жаль, не прийняли Його як Бога".

Після молитви співом служив центральний хор церкви.

Цього дня нашу церкву відвідали гості з Рівненської області - група братів з церкви ХВЄ м. Кузнецовська. Молоді християни розповіли про себе, а також виконали декілька пісень.

Християнську поезію прочитали Юлія Попудник та Віталій з Радехова. Сестра Оля Рокицька розповіла присутнім про те, як Бог зберіг її життя в автокатастрофі.

Заключну проповідь на тему "Таємниця загробного життя" виголосив диякон Василь Попудник.

Біблія єдина описує правду про смерть та життя після смерті, однак відкриває вона потойбічний світ тільки частково. І тому всі припущення повинні базуватися на авторитеті Священного Писання.

Що таке смерть? Згідно з Біблією, смерть – це результат гріхопадіння людини і першопочаткове покарання від Бога за гріх. Біблія характеризує людину після смерті як "дух" або "душу" (1 Петр. 3:18-20; Об. 6:9-11), отож смерть – це розділення духовної частини людського єства, духа і душі, і матеріальної – тіла.

Вчення різних релігій, які ігнорують життя після смерті або сповідують реінкарнацію (перевтілення), віру в шеол (вчення правильне, але не повне без науки Нового Заповіту) чи рай для мусульман, не відповідають Священному Писанню. Ті з конфесій, які називаються християнськими і які навчають про чистилище, митарства душі, летаргічний сон тощо, також суперечать Божому Слову.

Про шеол. Євреї вірили в шеол як місце збору померлих людей у потойбічному світі. Але слово "шеол" мало кілька значень. Шеол – це і символ складної ситуації (Йона 2:3-7); це могила (Йов. 17:13-16), де ховають тіло померлого (Екл. 9:10; Пс. 30:18; Пс. 6:6; 39:18-19; 113:25-26); місце, де опиняється духовна частина людського єства (Іс.14:7-20; Єз. 32:17-23). Шеол як "могила" і шеол як "царство мертвих" – це два різні місця. Яків оплакував Йосипа, коли почув, що той помер, і говорив про сходження до нього в шеол (Бут. 37:35). Про який шеол говорив Яків, якщо Йосипа, як він вважав, з’їли хижаки?

Царство мертвих зображене в Біблії як простір в глибинах землі. Щодо нього вживається слово "зійду". Корей, Датан і Авірон провалилися вниз, Самуїл виходив із землі. Шеол як місце збору померлих праведників і грішників був поділений на місце страждань і місце спокою; це видно з розповіді про те, що відбувалося з Ісусом Христом у період між смертю і воскресінням (Дії 2:31-32), та з історії про багача і Лазаря (Лк. 16:19-31).

Пекло – це тимчасове місце збору померлих грішників. Там зберігаються їхні духи, або душі до моменту воскресіння і суду. Це мовби тимчасова камера ув’язнення. Сам суд відбудеться після воскресіння. І вже тоді в результаті осудження грішна людина (її дух, душа і тіло) буде вкинена в остаточне місце покарання – озеро вогняне (Об. 20:11-15).

Про воскресіння. У момент воскресіння Ісуса Його дух і душа з’єдналися з Його тілом яке в момент з’єднання ожило, і Він вийшов із гробу, тобто воскрес. Так само буде і з християнами при їхньому воскресінні. Смерть розділяє духовну і матеріальну частини, а у воскресінні знову буде відновлена цілісна особистість людини: її дух, душа і тіло. Тіло, яке було поховане, воскресне і видозміниться в процесі воскресіння (1 Кор. 35-50).

Доля неспасенних у вічності. Між озером вогняним і пеклом існує різниця. Якщо пекло – тимчасове місце ув’язнення духовної суті, то озеро вогняне – місце, де перебуватиме вся людська особистість: дух, душа і тіло. Воно вічне (Об. 20:10; Мт. 25:46). Першими туди будуть вкинені антихрист і лжепророк (Об. 19:20), потім – люди, яких судитиме Христос під час Свого другого приходу і які стоятимуть по Його лівий бік під час суду (Мт. 25:31-46). Туди також потраплять сатана після Тисячолітнього Царства (Об. 20:10) і грішники після воскресіння і суду, імена яких не були записані в книзі життя (Об. 20:15).

Де будуть праведники? Згідно з Біблією, доля праведної людини в потойбічному світі після смерті і воскресіння Ісуса Христа змінилася. Тепер праведники мають прямий доступ в Божу присутність на небі, і рай не міститься більше в підземеллі, у шеолі, але на третьому небі (2 Кор. 12:1-4; Об. 6:9-11). Праведники воскреснуть в першому воскресінні під час другого приходу Ісуса Христа на землю. Їхні душі з’єднаються зі своїми новими тілами. Після зустрічі зі Спасителем на хмарах християни завжди будуть з Ним (1 Сол. 4:14-17). Для них вже ніколи не буде загрози вічного осудження (Об. 20:5-6).

Отже, людина живе в тілі, але людина – це не тільки тіло. І смерть – це не знищення людини, не припинення її існування, але перехід в потойбічний світ; це припинення життя в тілі на землі і продовження життя у вічності.

В результаті благословенного служіння один юнак виявив бажання покаятися перед Богом.

Проповідь диякона Михайла Ткача

Пісня центрального хору "Свят Господь Саваот"

Вірш Юлі Попудник

Пісні групи з Кузнецовська (1)

Пісня центрального хору "О, Небесна Країно"

Пісні групи з Кузнецовська (2)

Свідчення сестри Олі Рокицької

Вірш брата Віталія з Радехова

Група з Кузнецовська

Повернутися