Новини

Нашу церкву відвідав Ярослав Пікуляк зі США

Також в неділю, 29 квітня 2012 року, єпископ Юрій Веремій проповідував на тему "Призначення людини".

Першу проповідь цього ранку виголосив диякон Олексій Литвинчук. Прочитавши уривок із Першого послання до коринтян 15:14, служитель сказав: "Апостол пише до віруючих людей, попереджаючи християн, що вчення про те, що Христос не воскрес, є помилковим. Якщо б Христос не воскрес, то наша проповідь буде даремною. Але сьогодні наш Господь живий".

Після молитви подяки співом служив хор молодих сімей "Фіміам".

Гостем ранкового зібрання був брат Ярослав Пікуляк зі США. Двадцять років тому брат Славік був активним служителем місцевої церкви ХВЄ в Івано-Франківську, а потім багато років служив місіонером в Омську (Росія).

Служитель, згадавши минулі роки та бажання християн проповідувати Євангеліє всім людям на Прикарпатті, зауважив: "Найголовніше для християнина - мати бажання проповідувати Євангеліє іншим. В цьому полягає суть нашого життя". Також брат Ярослав, прочитавши уривок із Другого послання до Тимофія 2:15, на прикладі апостола Павла показав, якими працівниками потрібно бути всім нам.

Після того тріо сестер - Тетяна Веремчук, Надія Двірник та Алла Черняк - виконали пісню "Весни несеться всюди аромат".

Після ще однієї пісні хору заключну проповідь на тему "Призначення людини" виголосив єпископ Юрій Веремій.

Як і увесь всесвіт, людину створив Бог. Вона була створена в результаті наради Триєдиного Бога: Отця, Сина і Духа Святого (Бут. 1:26) за образом та подобою Бога (Бут. 1:27). На відміну від усього іншого творіння, яке почало існувати від простого Божого наказу, першу людину Бог сформував із пороху земного, а потім Сам вдихнув у неї життя (Бут. 2:7). Так у результаті об’єднання земного і божественного людина стала живою істотою. При створенні людина отримала матеріальну (тіло) та нематеріальну (дух і душа) складові. Через тіло вона пов’язана із земним світом, через дух – із небесним, духовним. На відміну від тіла, дух і душа вічні (Екл. 12:7). Дух і душа – це не одне й те саме (див. 1 Сол. 5:23; Євр. 4:12; 1 Кор. 2:14-15; 3:1; Йов. 32:8).

Дух – найвища складова людини. Він дає змогу людині увійти в сферу духовного і спілкуватися з Богом. Це вмістилище духовних якостей людини. Саме завдяки духу людина може розуміти духовні речі (1 Кор. 2:14).

Душа – це: місце розташування життя і саме життя людини (Мр. 8:35); особистість людини – її "я", її характер; розум, емоції та воля людини. Хоча можна провести чітку межу між духом та душею, вони – нероздільні й тісно переплетені в єдину нематеріальну частину людської істоти.

Біблія говорить, що Бог створив людину "на славу Свою" (Iс. 43:7). Перші люди – Адам та Єва насолоджувалися спільністю із Богом, поки не вчинили гріх, який зруйнував цю спільність. Жертва Христа дала можливість відновити втрачену близькість людей з Богом. Той, хто прийме Його жертву, буде вічно насолоджуватися спільністю з Ним у Новому Єрусалимі (Об. 21:3). У цьому суть Доброї Новини – Євангелія. Бог дав Своїй Церкві Велике Доручення – проголошувати цю Добру Новину по всьому світу (Мр. 16:15; Мт. 28:19; 1 Кор. 3:9). Покликання кожного окремого християнина – робити свою частину праці у виконанні Великого Доручення.

Щоб знати, що ми маємо зробити протягом земного життя, потрібно постійно пізнавати Бога, Його плани та шляхи, якими ці плани здійснюються (Iв. 17:3). Наші власні плани не мають ніякого значення, бо вони не принесуть позитивного результату (Єр. 29:11; Iс. 55:9; Пр. 19:21). Бог відкриває Свою волю різними шляхами: через Своє Слово – Біблію (1 Кор. 2:10); через молитву, коли Дух Святий безпосередньо відкриває істину нашому духові (Iв. 16:13); через церкву, тобто інших членів Тіла Христового (1 Кор. 12:7); через життєві обставини, проповідь, християнські пісні, книги або просто під час спілкування з іншими віруючими. Тому ми потребуємо один одного (1 Кор. 12:14-22; Еф. 4:16).

Те, що говорить Бог, ніколи не буде суперечити Його записаному Слову – Біблії. Християнину потрібно пізнавати і виконувати Божу волю протягом всього життя, і таким чином, він виконає своє призначення.

Проповідь диякона Олексія Литвинчука

Пісня хору "Фіміам" (1)

Проповідь Ярослава Пікуляка

Пісня тріо сестер

Пісня хору "Фіміам" (2)

Проповідь єпископа Юрія Веремія "Призначення людини"