В неділю, 24 червня 2012 року, також єпископ Юрій Веремій проповідував на тему "Матеріальне служіння та добрі діла".

Після спільної молитви першу проповідь виголосив диякон Михайло Ткач. "Всі люди прагнуть щастя. Маючи прекрасні умови життя, достаток та їжу, люди всеодно шукають його. Шукають в різних сферах, а рецепт щастя знаходиться в Біблії (Пс. 1:1-3)", - зауважив проповідник.

Після молитви подяки центральний хор виконав псалом "Славте Бога", а християнський виконавець Олександр Макогін заспівав пісню "Кожен шукає свою дорогу в небо".

Другу проповідь на тему "Служіння Варнави" виголосив євангеліст Майкл Готт. Служитель говорив про силу Євангелії, яка змінює грішників. "Христос зробив із убивці проповідника Євангелії, який написав більшу половину Нового Заповіту (Дії 9:26-27). Однак, цього могло б і не статися, якщо б не Варнава. Саме Варнава привів майбутнього апостола Павла до керівників Церкви і запевнив, що навернення Савла було справжнім. Церква боялася Савла, тому що напередодні він вбив сотні християн. Але Варнава повірив, що Христос має силу змінити навіть вбивцю. Нам сьогодні в церквах потрібні сучасні Варнави", - такою була основна думка проповідника.

Після ще двох пісень хору та Олександра Макогона заключну проповідь на тему "Матеріальне служіння та добрі діла" виголосив єпископ Юрій Веремій.

Біблія говорить, що Бог благословляє не лише духовно, а й матеріально (1 Хр. 29:12; Пс. 111:1,3; Пр. 22:4). Отримані завдяки Божому благословенню фінанси і матеріальні речі треба вміти використовувати, тому що ми дамо Богові за них звіт (Лк. 16:10-12).

Правильне відношення до фінансів. Не можна прилипати до грошей серцем (Пс. 61:11; Лк.12:34). Не треба сприймати їх, як особисте досягнення, – це Божий дар (Екл.5:18), не треба покладати на них надію (Пр. 11:4, 28; Мр. 10:24; 1 Тим. 6:17). Не варто переживати через матеріальні блага, бо можна залишитися без плоду (Лк. 8:14). Фінанси не повинні панувати над нами (Лк. 16:13). Їх краще не збирати, а вкладати в духовні справи (Мт. 6:19-20). Бог не потребує наших грошей, але ставлення до них показує стан нашого серця.

Віра та матеріальне служіння. Якщо людина має віру, це буде проявлятися у вчинках любові, у тому числі й у матеріальному служінні іншим. Якщо ж таких проявів немає, віра людини мертва (Як. 2:14-17). Добрі діла не спасають, але вони йтимуть слідом за нами, бо винагорода буде визначатися нашими вчинками (Об. 14:13).

Різновиди матеріального служіння. До матеріальних служінь належать: десятини, добровільні дари, пожертвування, милостиня, гостинність, матеріальна допомога іншим людям, відвідування хворих та ув’язнених тощо.

Десятина – це давання на Божу справу десятої частини (10%) усіх грошових або інших матеріальних прибутків. Уперше про десятину згадується задовго до Закону (Бут. 14:20; Бут. 28:22). Пізніше Бог включив десятину в Закон (Лев. 27:30). Давати її можна було як грошима, так і плодами своєї праці (Повт. Зак. 14:23-25).

У Старому Завіті Бог засуджував нехтування десятиною (Мал. 3:7-9), а вірність щодо неї винагороджував (Мал. 3:10). Христос не відміняв десятину, але підняв стандарти у ставленні до неї (Мт. 23:23). Він наголошував на чистоті серця, правильних стосунках з Богом.

Добровільні дари (приношення) – це добровільне виділення частини свого прибутку або майна на Божу справу після сплати десятини (Вих. 35:29; 2 Хр. 29:31; Повт. Зак. 16:10).

Добровільні пожертвування – це добровільні матеріальні приношення, які є жертвою з боку людини через те, що це значна частина її прибутку або майна. Від добровільного дару пожертвування відрізняються тим, що людина дає їх, ризикуючи зазнати серйозного збитку, однак вона довіряє Богу (2 Кор. 9:6-7).

Приклади пожертвувань багатих людей – цар Давид і начальники народу (1 Хр. 29:2, 17); бідних – вбога вдова (Мр. 12:42-44).

Милостиня (Мт. 5:42; Дiї 24:17) дається не напоказ (Мт. 6:1-4) і походить від доброго серця (Лк. 11:41). Як і інші добрі діла, вона не спасає, проте Бог високо цінує її (Пс. 40:2).

Гостинність включає в себе надання притулку та їжі для подорожнього (Євр. 13:2; Бут. 18; Бут. 192 Цар. 4:8-10). Це дуже важлива християнська чеснота (Мт. 25:35, 40).

Інші вчинки милосердя – турбота про фізичні та емоційні потреби братів і сестер, відвідування хворих та ув’язнених (Мт. 25:35-37, 39-40, 45).

Перші християни були прикладом щирої і щедрої жертовності (Дiї 4:32,34-35). Нещиру жертовність, заради слави людської, Дух Святий засуджував (Дiї 5:3-5).

Проповідь диякона Михайла Ткача

Пісня центрального хору (1)

Пісня О. Макогона (1)

Проповідь Майкла Готта

Пісня центрального хору (2)

Пісня О. Макогона (2)

Проповідь єпископа Юрія Веремія