7 жовтня 2012 року відбулося служіння спомину смерті Ісуса Христа.

В неділю, 7 жовтня 2012 року, відбулося служіння спомину смерті та страждань Ісуса Христа. Співом служив центральний хор церкви "Осанна", а Словом – диякон Андрій Фундюр, пастор-євангеліст Геннадій Ліптуга та пресвітер Олег Карпюк. Також свідоцтвом слави Божої в своєму житті поділась сестра Ірина.

Основою проповіді брата Андрій Фундюра стало місце із Святого Письма: "Тому, мої любі, утікайте від служіння ідолам. Кажу, як розумним; судіть самі, що кажу я. Чаша благословення, яку благословляємо, чи не спільнота то крови Христової? Хліб, який ломимо, чи не спільнота він тіла Христового? Тому що один хліб, тіло одне нас багато, бо ми всі спільники хліба одного. Погляньте на Ізраїля за тілом: чи ж ті, що жертви їдять, не спільники вівтаря? Тож що я кажу? Що ідольська жертва є щось? Чи що ідол є щось? Ні, але те, що в жертву приносять, демонам, а не Богові в жертву приносять. Я ж не хочу, щоб ви спільниками для демонів стали. Бо не можете пити чаші Господньої та чаші демонської; не можете бути спільниками Господнього столу й столу демонського. Чи ми дратуватимем Господа? Хіба ми потужніші за Нього?" 1 Кор. 10:14-22.

"Всі ми є частинками одного духовного організму. Тому Бог застерігає нас, щоб ми не були роздвоєнними людьми і не служили ідолам, щоб ніяка річ чи особа не оволоділа нами", - зазначив диякон Андрій. Та підбадьорив присутніх покладати свою надію на Бога, усвідомлюючи, що Він дбає про нас.

Проповіддю про значення служіння спомину для кожного християнина продовжив зібрання пресвітер Олег Карпюк. На початку свого звернення, він зачитав з Писання наступний уривок: "Тоді з ними приходить Ісус до місцевости, званої Гефсиманія, і промовляє до учнів: Посидьте ви тут, аж поки піду й помолюся отам. І, взявши Петра й двох синів Зеведеєвих, зачав сумувати й тужити. Тоді промовляє до них: Обгорнена сумом смертельним душа Моя! Залишіться тут, і попильнуйте зо Мною…І, трохи далі пройшовши, упав Він долілиць, та молився й благав: Отче Мій, коли можна, нехай обмине ця чаша Мене… Та проте, не як Я хочу, а як Ти…" Мт. 26:36-39.

"Без Гефсиманії не було би Голгофи", – заявив Олег Ярославович та довів істинність цього твердження своєю проповіддю. Він звернув увагу слухачів на те, що Ісус молячись в Гефсиманії, а саме – про долю, яка Його очікувала, готувався до звершення свого служіння. Він мав право як прийняти, так і відкинути її. Ніхто не докорив би Його у разі відмови від плану спасіння. Саме від Його добровільної згоди залежив запуск того механізму, який стартував на Голгофі. Ісус помер, щоб ми жили. Мучився, щоб дати нам зцілення. Він втратив все, щоб придбати кожного із нас.

Після проповіді брата Олега члени церкви звершили служіння спомину та смерті та страждань Ісуса Христа.

Пастор-євангеліст Генадій Ліптуга закликав присутніх задуматись, чому Бог вибрав нас – тих, хто пропадали в гріхах і темряві та привів у Своє світло. Генадій Ілліч підбадьорив церкву дякувати Господу за Його безмежну милість і любов, розповідаючи неймовірні свідоцтва слави Божої в житті різних людей. Наприкінці своєї проповіді він порадив присутнім перевірити свої серця, - чи готові ми до приходу Христа.