Ранкове служіння 4 листопада розпочав вступним словом та молитвою благословeння старший пастор Юрій Веремій. На зібранні служили словом диякон Василь Дерун, пастор Валентин Черняк та старший пастор Юрій Веремій. Співом служив хор «Фіміам».

В контексті спомину смерті і страждань Ісуса Христа, до якого готувались в цей день члени церкви, диякон Василь Дерун підбадьорив їх, наголосивши, що сьогодні ми згадуємо не просто смерть Христа, але й Його перемогу! «Де, смерте, твоя перемога? Де твоє, смерте, жало? А Богові дяка, що Він Господом нашим Ісусом Христом перемогу нам дав» (1 Кор. 15:55, 57).

Старший пастор Юрій Веремій на початку своєї проповіді зачитав місце писання. «Чаша благословення, яку благословляємо, чи не спільнота то крови Христової? Хліб, який ломимо, чи не спільнота він тіла Христового? Тому що один хліб, тіло одне нас багато, бо ми всі спільники хліба одного» (1 Кор. 10:16-17) та зазначив, що виконуючи видиму заповідь вечері Господньої, ми повинні перевірити себе, що приносить наше служіння Богові – радість чи смуток? Далі, він розкрив поняття спомину і його значення для нас, зазначивши, що:

- в першу чергу, спомин – це подяка. Як би не ця жертва і страждання Христа, ніколи не було би Божої церкви. Він об’єднав віруючих людей у велику родину. Тому ми є брати і сестри в Його крові;

- це – видима заповідь;

- це Новий Заповіт, який склав Бог Отець з нами через кров Христа, щоб ми могли отримати прощення та здатність прощати;

- це заступницька жертва (вже не телят і козлів, але Непорочного Агнця);

- це можливість для нас проаналізувати своє ходження перед Богом, адже слово Боже застерігає: «Тому то, хто їстиме хліб цей чи питиме чашу Господню негідно, буде винний супроти тіла та крови Господньої! Нехай же людина випробовує себе, і так нехай хліб їсть і з чаші хай п'є. Бо хто їсть і п'є негідно, не розважаючи про тіло, той суд собі їсть і п'є! Через це поміж вами багато недужих та хворих, і багато-хто заснули. Бо коли б ми самі судили себе, то засуджені ми не були б. Та засуджені від Господа, караємося, щоб нас не засуджено з світом» (1 Кор. 11:27-32).

Пастор Валентин Черняк у завершальній проповіді говорив про духовну поживу, базуючись на місці Писання: «Не хочу я, браття, щоб ви не знали, що під хмарою всі отці наші були, і всі перейшли через море, і всі охристилися в хмарі та в морі в Мойсея, і всі їли ту саму поживу духовну, і пили всі той самий духовний напій, бо пили від духовної скелі, що йшла вслід за ними, а та скеля був Христос!» (1 Кор. 10:1-4). «Духовна їжа дає нам життя, робить подібними до Христа у словах та діях», - зауважив пастор Валентин.

На зібранні прозвучали пісні «Шалом», «Достойний Ти Агнець», «Вже чекають мене небеса» у виконанні хору, та «Листя осіннє» - у виконанні тріо родини Стефуняк.

В кінці служіння церква звершила молитву благословіння за Толіка Мердуха і Таню Павлович, які планують вступати в шлюб.