В п’ятницю 9 листопада на вечірньому зібранні своїми відкриттями з християнами ділились брат Володимир Двірник, директор місії «Поклик» Анатолій Кушнір та пресвітер Олег Карпюк.

Служіння розпочалось із проповіді брата Володимира Двірника на тему «Совість». «Совість – це Божий голос, що говорить до людини», - сказав він на початку своєї проповіді та процитував місце з першого послання апостола Павла до Коринтян: «Їжте все, що на ятках м'ясних продається, за сумління зовсім не турбуючись, Бо Господня земля, і все, що на ній! Як покличе вас хтось із невіруючих, і ви захочете піти, їжте все, що дадуть вам, за сумління зовсім не турбуючись. Коли ж скаже вам хтось: Це ідольська жертва, не їжте тоді через того, хто сказав, та через сумління! Говорю ж не про власне сумління, але іншого, чого б моя воля судилась сумлінням чужим?»(1 Кор. 10:25-29).

Духовний стан можна перевірити не тільки ходженням в церкву та читанням Біблії, але й голосом сумління. Якщо воно не докоряє, це значить, що людина живе правильно, але якщо це не так, тоді необхідно серйозно задуматись над своїм життям.

«А Дух ясно говорить, що від віри відступляться дехто в останні часи, ті, хто слухає духів підступних і наук демонів…» (1 Тим. 4:1).

Порівнявши совість із болем, брат Володимир зауважив, що біль є сторожем фізичного здоров’я. Це сигнал, про те, що в організмі є певні проблеми. Якщо ми не звернемось до лікаря, тоді ризикуємо втратити якісь частини тіла, або навіть померти.

Вкінці свого звернення він закликав всіх служити Господу чистим сумлінням.

Гість служіння Анатолій Кушнір розповів присутнім про християнську місію «Поклик» та, базуючись нa цитаті з послання до Євреїв 5:1, нагадав, що у поняття християнської відповідальності входить співчуття і любов до тих, кому ми хочемо послужити.

У завершальній проповіді пресвітер Олег Карпюк говорив про слухання Божого Слова.

«І люби Господа, Бога твого, усім серцем своїм, і всією душею своєю, і всією силою своєю! І будуть ці слова, що Я сьогодні наказую, на серці твоїм» (Повт. З. 6:5,6). «Відношення людини до Слова Божого – це її відношення до Бога. Слухання Слова – це наша з Ним взаємодія. Якщо не сприймати Біблію в світлі Божого авторитету, її читання може бути марним», - зауважив проповідник.

«Настане бо час, коли здорової науки не будуть триматись, але за своїми пожадливостями виберуть собі вчителів, щоб вони їхні вуха влещували. Вони слух свій від правди відвернуть та до байок нахиляться» (2 Тим. 4:3,4).

Відмінність Божого слова від байок в тому, що перед істиною треба схилятись, з істиною треба рахуватись. Людина не зможе правильно зрозуміти Боже Слово без поклоніння перед Ним, інакше знання Писання буде її надимати.

Вкінці проповіді Олег Ярославович закликав присутніх слухати Слово Боже з метою зрозуміти його, правильно сприйняти, збудуватись від нього та застосувати на практиці, адже саме це, за його словами, і є умова переможного, святого і благословенного життя.