Такою була тема проповіді Едуарда Сівця з Хмельницького.

На недільному ранковому богослужінні, 10 лютого 2013 року, церкві служив хорі диякон Василь Мартинюк з Луцька та вчитель з Хмельницька Едуард Сівець.

Першу проповідь виголовив Василь Мартинюк. В своєму зверненні до християн проповідник говорив про тісну єдність Бога з людиною.

«Людина, що живе тілесним життям, не здатна радіти у важких обставинах. Християни - навпаки. Вони знають, що Бог завжди перебуває в них і з ними. Як би світ не тиснув на християнина, він завжди буде шукати підбадьорення та потіхи у Господа. Адже, коли в нашому серці живе Ісус – ми володіємо Христовою силою», - сказав служитель.

Вчитель Едуард Сівець виголосив проповідь на тему «Якою мовою говорить Бог», в якій він, розповідаючи про різні мови і діалекти народів світу та тонкощі їх перекладу, нагадав християнам, що ми є перекладачами Бога на землі. Це значить, що наші добрі діла повинні, в першу чергу, вихваляти не нас, алепрославляти Бога.

«Не всі християни можуть проповідувати чи співати, але всі зобов’язані бути Божими перекладачами», - зауважив проповідник та нагадав, що робота кваліфікованого перекладача зажди гарно оплачується. Отже Бог, бачачи серця, обов’язково благословить дійсно вірних в служінні.

Під час богослужіння у виконанні хору з Луцька прозвучали такі пісні: «Благослови, душе моя, Господа», «Радуйся», «Христос родився», «Ось знову день прийшов», «Я стукаю» та інші.