В неділю, 3 березня 2013 року, відбулося святкове богослужіння.
Цього ранку співом служив хор молодих сімей "Фіміам". Першу проповідь перед молитвою подяки виголосив диякон Вячеслав Бевзюк. Проповідник прочитав уривок із книги Буття 3:10-13 ("А той відповів: Почув я Твій голос у раю і злякався, бо нагий я, і сховався. І промовив Господь: Хто сказав тобі, що ти нагий? Чи ти не їв з того дерева, що Я звелів був тобі, щоб ти з нього не їв? А Адам відказав: Жінка, що дав Ти її, щоб зо мною була, вона подала мені з того дерева, і я їв. Тоді Господь Бог промовив до жінки: Що це ти наробила? А жінка сказала: Змій спокусив мене, і я їла") і поділився роздумами про те, що зробив для нас Ісус Христос: "Сьогоднішнє служіння - не обряд, а заповідь нашого Господа. Це відсвіжує в нашій пам'яті важливі події".
Центральну проповідь зібрання виголосив пастор Валентин Черняк. "Ніхто не замінить нам Господа, - розпочав проповідник. - Тому що ми пізнали Його особисто. Люди, які зрозуміли, що Ісус став їхнім посередником з Богом, будуть цінувати цим".
Прочитавши уривок із Першого послання до коринтян 11:17-34 ("Пропонуючи це вам, я не хвалю, що збираєтесь ви не на ліпше, а на гірше. Бо мусять між вами й поділи бути, щоб відкрились між вами й досвідчені. А далі, коли ви збираєтесь разом, то не на те, щоб їсти Господню Вечерю. Бо кожен спішить з'їсти власну вечерю, і один голодує, а другий впивається. Хіба ж ви не маєте хат, щоб їсти та пити? Чи ви зневажаєте Божу Церкву, і осоромлюєте немаючих? Що маю сказати вам? Чи за це похвалю вас? Не похвалю! Бо прийняв я від Господа, що й вам передав, що Господь Ісус ночі тієї, як виданий був, узяв хліб, подяку віддав, і переломив, і сказав: Прийміть, споживайте, це тіло Моє, що за вас ломається. Це робіть на спомин про Мене! Так само і чашу взяв Він по Вечері й сказав: Ця чаша Новий Заповіт у Моїй крові. Це робіть, коли тільки будете пити, на спомин про Мене! Бо кожного разу, як будете їсти цей хліб та чашу цю пити, смерть Господню звіщаєте, аж доки Він прийде. Тому то, хто їстиме хліб цей чи питиме чашу Господню негідно, буде винний супроти тіла та крови Господньої! Нехай же людина випробовує себе, і так нехай хліб їсть і з чаші хай п'є. Бо хто їсть і п'є негідно, не розважаючи про тіло, той суд собі їсть і п'є! Через це поміж вами багато недужих та хворих, і багато-хто заснули. Бо коли б ми самі судили себе, то засуджені ми не були б. Та засуджені від Господа, караємося, щоб нас не засуджено з світом. Ось тому, мої браття, сходячись на поживу, чекайте один одного. А коли хто голодний, нехай вдома він їсть, щоб не сходилися ви на осуд. А про інше, як прийду, заряджу.Бо найперше, я чую, що як сходитесь ви на збори, то між вами бувають поділення, у що почасти я й вірю"), служитель зауважив: "Чи можна назвати козлом відпущення Творця світу? Ні. Але Він став ним. Він смирив себе до смерті хресної. Деколи нам можуть дорікнути, а ми вже ображаємося. Це неприємно, але дивімося завжди на Христа".
Після молитви відбулося саме служіння Спомину смерті Ісуса Христа.
Потім хор виконав ще один псалом, а диякон Олексій Литвинчук звершив молитву за потреби людей. Після пісні Ярослава Арборака заключну проповідь виголосив пастор-євангеліст Генадій Ліптуга.
В результаті благословенного служіння покаялося троє молодих людей.