В неділю, 28 липня 2013 року, брат Рустам дав шлюбне наставлення, а брат Михайло виголосив ценральну проповідь.
Розпочав богослужіння короткою проповіддю на тему "Причини, які вселяють радість" пресвітер Олег Карпюк. "Потрібно відверто сказати, що в цій сфері нам є над чим працювати. В нас є багато пісень прославлення, та чи стало наше життя радіснішим?" - сказав служитель, а після того, прочитавши уривок з Псалма 99:1-5 ("Уся земле, покликуйте Господу! Знайте, що Господь Бог Він, Він нас учинив, і Його ми, Його ми народ та отара Його пасовиська. Увійдіть в Його брами з подякуванням, на подвір'я Його з похвалою! Виславляйте Його, Ім'я Його благословляйте, бо добрий Господь, Його милість навіки, а вірність Його з роду в рід! Служіть Господеві із радістю, перед обличчя Його підійдіте зо співом!"), говорив про причини справжньої радості.
Після молитви та пісні хору "Фіміам" пастор Рустам Фатулаєв дав шлюбне наставлення молодій парі - Василеві та Ірині.
Після загальної пісні пастор-євангеліст Генадій Ліптуга звершив молитву за потреби християн, а заключну проповідь на тему "Останні дні" виголосив старший єпископ ЦХВЄУ Михайло Паночко.
Прочитавши уривок з Євангелія від Матвія 25:14-30 ("Так само ж один чоловік, як відходив, покликав своїх рабів і передав їм добро своє. І одному він дав п'ять талантів, а другому два, а тому один, кожному за спроможністю його. І відійшов. А той, що взяв п'ять талантів, негайно пішов і орудував ними, і набув він п'ять інших талантів. Так само ж і той, що взяв два і він ще два інших набув. А той, що одного взяв, пішов та й закопав його в землю, і сховав срібло пана свого. По довгому ж часі вернувся пан тих рабів, та й від них зажадав обрахунку. І прийшов той, що взяв п'ять талантів, приніс іще п'ять талантів і сказав: Пане мій, п'ять талантів мені передав ти, ось я здобув інші п'ять талантів. Сказав же йому його пан: Гаразд, рабе добрий і вірний! Ти в малому був вірний, над великим поставлю тебе, увійди до радощів пана свого! Підійшов же й той, що взяв два таланти, і сказав: Два таланти мені передав ти, ось іще два таланти здобув я. казав йому пан його: Гаразд, рабе добрий і вірний! Ти в малому був вірний, над великим поставлю тебе, увійди до радощів пана свого! Підійшов же і той, що одного таланта взяв, і сказав: Я знав тебе, пане, що тверда ти людина, ти жнеш, де не сіяв, і збираєш, де не розсипав. І я побоявся, пішов і таланта твого сховав у землю. Ото маєш своє… І відповів його пан і сказав йому: Рабе лукавий і лінивий! Ти знав, що я жну, де не сіяв, і збираю, де не розсипав? Тож тобі було треба віддати гроші мої грошомінам, і, вернувшись, я взяв би з прибутком своє. Візьміть же від нього таланта, і віддайте тому, що десять талантів він має. Бо кожному, хто має, дасться йому та й додасться, хто ж не має, забереться від нього й те, що він має. А раба непотрібного вкиньте до зовнішньої темряви, буде плач там і скрегіт зубів!"), служитель крок за кроком пояснив притчу про таланти.
"Майбутні апостоли захоплювалися єрусалимським храмом, а Ісус Христос не розділив їхні емоції. Чому? Його більше цікавили майбутні події кінця світу", - сказав служитель, а після того говорив про випробування віри, які прийдеться пройти кожній віруючій людині.
Результатом благословенного служіння стало покаяння кількох людей.