В неділю, 4 серпня 2013 року, відбулося святкове богослужіння.

Розпочав зібрання єпископ Юрій Веремій. Після молитви подяки першу проповідь виголосив диякон Андрій Фундюр. Прочитавши уривок з Послання до євреїв 1:1-2 ("Багато разів і багатьма способами в давнину промовляв був Бог до отців через пророків, а в останні ці дні промовляв Він до нас через Сина, що Його настановив за Наслідника всього, що Ним і віки Він створив."), проповідник сказав: "Писання говорить, що Бог має бажання спілкуватися з людиною. Є певні засоби, які Він використовує, щоб мати спільність з нами. Християнство - це не монолог, а спілкування зі Всевишнім".

Після пісень у виконанні хору сестер "Осанна" та Юлії Сенюк центральну проповідь перед служінням спомину смерті Ісуса Христа виголосив єпископ Юрій Веремій. "В останній час люди стали амбіційними та незадоволеними, - сказав служитель. - Раніше ми були інші. Хотілося б, щоб все ставало краще. Колись ми з Європи везли сюди Біблії, а тепер веземо звідси в Європу. Нам потрібно орієнтуватися в часі, в якому живемо. На жаль, є багато людей, які знають як жити за Євангелією, але не живуть".

Прочитавши уривок із Першого послання до солунян 5:23-24 ("А Сам Бог миру нехай освятить вас цілком досконало, а непорушений дух ваш, і душа, і тіло нехай непорочно збережені будуть на прихід Господа нашого Ісуса Христа! Вірний Той, Хто вас кличе, Він і вчинить оте!"), єпископ нагадав, що потрібно для того, щоб Бог зберіг дух, душу і тіло людини. "Пам'ятаймо, хто ми є в Ісусі Христі і відповідно живімо", - зауважив старший служитель.

Після молитви єпископ попередив про те, хто має право приймати участь у служінні спомину смерті. Після того розпочалося саме дійство Причастя. Беручи від "тіла і крові Ісуса Христа", члени церкви роздумували та згадували жертву, яку заплатив Господь за спасіння віруючих.

Після того диякон Василь Дерун звершив молитву за потребу християн, а сестра Галина Павлюк поділилася свідченням про те, як Бог зцілив її від невиліковної хвороби.

Заключну проповідь на тему "Небезпека людської гордості" цього ранку виголосив пресвітер Олег Карпюк. "У світі спокус нам потрібно навчитися протистояти всім випробуванням, - сказав служитель і нагадав присутнім, що таке гордість. Прочитавши уривок з книги Даниїла 4:26 ("На кінці дванадцяти місяців проходжувався він по царському палацу в Вавилоні. Цар заговорив та й сказав: Чи ж це не величний Вавилон, що я збудував його на дім царства міццю потуги своєї та на славу моєї пишноти? Ще це слово було в устах царських, коли з неба впав голос: Тобі говорять, царю Навуходоносоре: Оце царство відходить від тебе! І від людей тебе відлучать, і з польовою звіриною буде пробування твоє, тобі дадуть на їжу траву, як волам, і сім часів перейдуть над тобою, аж поки не пізнаєш, що над людським царством панує Всевишній, і дає його тому, кому хоче. Тієї хвилини виконалося це слово над Навуходоносором, і він був відлучений від людей, і їв траву, як воли, і його тіло зрошувалося з небесної роси, аж його волос став великий, як пір'я орлине, а його пазурі як у птахів."), проповідник говорив про те, що в Бога є свої методи, щоб смирити людину.