Проповідував диякон Василь Дерун в середу, 14 серпня 2013 року, на вечірньому зібранні.
Першу проповідь на тему "Запізнення" виголосив Василь Саків. Прочитавши уривок з Другої книги Самуїла 20:4-6 ("І сказав цар до Амаси: Склич мені юдеян у три дні, а ти стань отут! І пішов Амаса, щоб скликати Юду, та спізнився від означеного часу, про який він умовився. І сказав Давид до Авішая: Тепер Шева, син Біхрі, зробить нам зло більше від Авесалома. Візьми ти слуг свого пана, та й поженися за ним, щоб він не знайшов собі твердинних міст, і не щез із наших очей"), проповідник проаналізував причини та шляхи вирішення запізнень.
Другу проповідь виголосив Володимир Катрич. "Ми стали на шлях вдосконалення, - сказав брат. - І досягаємо того, чим Христос нас досягнув". Прочитавши уривок із Євангелія від Луки 9:57("І сталось, як дорогою йшли, сказав був до Нього один: Я піду за Тобою, хоч би куди Ти пішов. І промовив до другого Він: Іди за Мною. А той відказав: Дозволь мені перше піти, і батька свого поховати. Він же йому відказав: Зостав мертвим ховати мерців своїх. А ти йди та звіщай Царство Боже. А інший сказав був: Господи, я піду за Тобою, та дозволь мені перш попрощатись із своїми домашніми. Ісус же промовив до нього: Ніхто з тих, хто кладе свою руку на плуга та назад озирається, не надається до Божого Царства!Ісус же йому відказав: Мають нори лисиці, а гнізда небесні пташки, Син же Людський не має ніде й голови прихилити!"), проповідник говорив про наше повне посвячення Господу та наші стремління.
Заключну проповідь на тему "Покликання" цього вечора виголосив диякон Василь Дерун. Прочитавши уривок із Другого послання до Тимофія 1:8-9 ("Тож, не соромся засвідчення Господа нашого, ні мене, Його в'язня, але страждай з Євангелією за силою Бога, що нас спас і покликав святим покликом, не за наші діла, але з волі Своєї та з благодаті, що нам дана в Христі Ісусі попереду вічних часів"), служитель говорив про покликання до служіння кожного члена церкви, яке тісно пов'язане зі спасінням.
Вкінці зібрання єпископ Юрій Веремій звершив молитву за потреби християн і прочитав деякі оголошення. Зокрема, сестра Анна Полийвода, яка була одною з перших віруючих в Івано-Франківську, переїхала на постійне місце проживання до дочки в Одеську область.
