В п'ятницю, 23 серпня 2013 року, відбулося членське зібрання.

Розпочав богослужіння єпископ Юрій Веремій.

Першу проповідь виголосив диякон Роман Білий. "Був час, коли ми не бачили жертви Христа, але потім через Дух Святий прийшло просвітлення", - сказав проповідник і прочитав уривок з Першого послання до коринтян 13:1-8 ("Коли я говорю мовами людськими й ангольськими, та любови не маю, то став я як мідь та дзвінка або бубон гудячий! І коли маю дара пророкувати, і знаю всі таємниці й усе знання, і коли маю всю віру, щоб навіть гори переставляти, та любови не маю, то я ніщо! І коли я роздам усі маєтки свої, і коли я віддам своє тіло на спалення, та любови не маю, то пожитку не матиму жадного! Любов довготерпить, любов милосердствує, не заздрить, любов не величається, не надимається, не поводиться нечемно, не шукає тільки свого, не рветься до гніву, не думає лихого, не радіє з неправди, але тішиться правдою, усе зносить, вірить у все, сподівається всього, усе терпить! Ніколи любов не перестає! Хоч пророцтва й існують, та припиняться, хоч мови існують, замовкнуть, хоч існує знання, та скасується"). Після того він говорив про любов.

Другу проповідь виголосив диякон Василь Дерун. Прочитавши уривок із Першого послання до Тимофія 4:16 ("Уважай на самого себе та на науку, тримайся цього. Бо чинячи так, ти спасеш і самого себе, і тих, хто тебе слухає!"), проповідник говорив про важливість аналізу власного життя. "Апостол радив Тимофієві, як потрібно поступати, щоб самому спастися і спасти й інших, - сказав служитель. - Біля нас є люди, які слідкують за нами. Тому потрібно показати приклад. Постійно потрібно робити зупинки в житті, щоб дати правдиву оцінку собі і змінити неправильні речі".

В другій половині зібрання єпископ Юрій Веремій вирішував з церквою внутрішні питання життя та служіння.