Також в середу, 28 серпня 2013 року, на вечірньому зібранні проповідували Богдан Ткач та Віктор Мисів.
Розпочав богослужіння пресвітер Олег Карпюк.
Першу проповідь на тему "Страх Господній" виголосив Богдан Ткач. Прочитавши уривок з книги Левит 10:1-3 ("І взяли Ааронові сини, Надав та Авігу, кожен кадильницю свою, і дали в них огню, і поклали на ньому кадило, і принесли перед Господнє лице чужий огонь, якого Він не наказав був приносити їм. І вийшов огонь від лиця Господнього, та й спалив їх, і вони повмирали перед Господнім лицем. І сказав Мойсей до Аарона: Це те, про що говорив був Господь, кажучи: Серед близьких Моїх Я буду освячений, і перед усім народом буду прославлений. І замовк Аарон"), проповідник сказав: "Ми рідко думаємо, що означають ці слова. Тільки шість людей мали можливість входити до Скинії. І тільки двоє з них не зрозуміли, що таке страх Господній. Вони забули про відповідальність перед Богом за своє чисте серце. Наслідок був жахливий. Але чи зішле Бог кару на людей сьогодні? Згадаймо історію про Ананію і Сапфіру".
Другу проповідь на тему "Благаю чинити молитви" виголосив Віктор Мисів. Прочитавши уривок з Першого послання до Тимофія 2:1-5 ("Отже, перш над усе я благаю чинити молитви, благання, прохання, подяки за всіх людей, за царів та за всіх, хто при владі, щоб могли ми провадити тихе й мирне життя в усякій побожності та чистості. Бо це добре й приємне Спасителеві нашому Богові, що хоче, щоб усі люди спаслися, і прийшли до пізнання правди. Один бо є Бог, і один Посередник між Богом та людьми, людина Христос Ісус"), проповідник сказав: "Я пам'ятаю свою молитву про маму. Після смерті батька вона шукала розраду в алкоголі і забула про дітей. Я просив Бога за маму і через деякий час, після надприроднього видіння, вона залишила алкоголь по сьогодні. Молитва має велику силу".
Заключну проповідь на тему "Служіння Марка і Димаса" виголосив диякон Андрій Фундюр. "Деякі сучасники Ісуса плекали надію на кращі політичні часи для Ізраїля, інші - на забезпечення своїх матеріальних потреб, дехто з учнів думали, що Христос допоможе набути їм певну славу між людьми, - сказав служитель. - Кожен мав свою мрію. Але більшість людей були спрагнені правди Божої. І ми йдемо за Христом, тому що його полюбили".
Прочитавши уривок із Послання до Филимона 23-24 вірші ("Вітає тебе Епафрас, мій співв'язень у Христі Ісусі, Марко, Аристарх, Димас, Лука, мої співробітники"), проповідник говорив про життя, служіння і різну долю двох співпрацівників апостола Павла - Марка та Димаса. "Можна зробити декілька висновків про Димаса: 1) він щиро покаявся (можливо через служіння Павла), 2) він брав активну участь у служінні разом з Павлом, 3) умови його служіння були важкими (2 Кор. 11:23-27 "Я був більш у працях, у ранах над міру, частіш у в'язницях, часто при смерті. Від євреїв п'ять раз я прийняв був по сорок ударів без одного, тричі киями бито мене, один раз мене каменували, тричі розбивсь корабель, ніч і день я пробув у глибочині морській; у мандрівках я часто бував, бував у небезпеках на річках, у небезпеках розбійничих, у небезпеках свого народу, у небезпеках поган, у небезпеках по містах, у небезпеках на пустині, у небезпеках на морі, у небезпеках між братами фальшивими, у виснажуванні та в праці, часто в недосипанні, у голоді й спразі, часто в пості, у холоді та в наготі"). Але Димас по-іншому реагував на важкі обставини служіння, аніж Павло, і, полюбивши цей вік (2 Тим. 4:10 "Бо Димас мене кинув, цей вік полюбивши, і пішов до Солуня"), віддійшов від Бога. Інша доля спіткала Марка - він не занедбав стосунки з Богом, але продовжив служити разом з Варнавою, а потім і з Павлом (2 Тим. 4:11)".
Вкінці зібрання пресвітер Олег Карпюк звершив молитву за потреби християн.
