Також в неділю, 8 вересня 2013 року, на ранковому зібранні відбулося служіння Спомину смерті Ісуса Христа.
Розпочав богослужіння пастор-євангеліст Генадій Ліптуга. Він покликав усіх унів та студентів і разом із церквою звершив молитву благословення на новий навчальний рік.
Після пісень хору "Фіміам" першу проповідь перед молитвою подяки виголосив диякон Андрій Фундюр: "Сьогодні ми матимемо святкове служіння, оскільки з нами прийматимуть участь у Спомині смерті Ісуса Христа нові члени церкви, які вчора прийняли водне хрещення". Прочитавши уривок з Євангелія від Матвія 16:13-18 ("Прийшовши ж Ісус до землі Кесарії Пилипової, питав Своїх учнів і казав: За кого народ уважає Мене, Сина Людського? Вони ж відповіли: Одні за Івана Христителя, одні за Іллю, інші ж за Єремію або за одного з пророків. Він каже до них: А ви за кого Мене маєте? А Симон Петро відповів і сказав: Ти Христос, Син Бога Живого! А Ісус відповів і до нього промовив: Блаженний ти, Симоне, сину Йонин, бо не тіло і кров тобі оце виявили, але Мій Небесний Отець. І кажу Я тобі, що ти скеля, і на скелі оцій побудую Я Церкву Свою, і сили адові не переможуть її"), проповідник говорив про велике блаженство бути частиною Церкви Ісуса Христа.
Після пісні Олександра Макогона та вірша Ірини Дмитраш центральну проповідь виголосив пастор-євангеліст Генадій Ліптуга. Прочитавши уривок з Євангелія від Івана 19:17 ("І, нісши Свого хреста, Він вийшов на місце, Череповищем зване, по-гебрейському Голгофа"), служитель сказав: "Сьогодні, на жаль, люди звикли до картини розп'яття, забуваючи його справжнє значення. Ми заново переживаємо всю глибину того, що довелося пережити Ісусу Христу".
Після того служитель коротко провів аналіз життя нашого Спасителя, наголошуючи на тому, що кожен Його крок мав небесну ціль та призначення.
Потім відбулося саме дійство Причастя.
В другій половині зібрання диякон Олексій Литвинчук звершив молитву за потреби людей, а диякон Віталій Жиляк виголосив заключну проповідь на тему "Як правильно поститися?".
Прочитавши 58 розділ Книги пророка Ісаї ("Кричи на все горло, не стримуйсь, свій голос повищ, мов у сурму, й об'яви ти народові Моєму про їхній переступ, а домові Якова їхні гріхи! Нащо ми постимо, коли Ти не бачиш, мучимо душу свою, Ти ж не знаєш того? Отак, у день посту свого ви чините волю свою, і всіх ваших робітників тиснете! Тож на сварку та заколот постите ви, та щоб кулаком бити нахабно… Тепер ви не постите так, щоб ваш голос почутий був на височині! Хіба ж оце піст, що Я вибрав його, той день, коли морить людина душу свою, свою голову гне, як та очеретина, і стелить верету та попіл? Чи ж оце називаєш ти постом та днем уподоби для Господа? Чи ж ось це не той піст, що Я вибрав його: розв'язати кайдани безбожности, пута ярма розв'язати й пустити на волю утиснених, і всяке ярмо розірвати? Чи ж не це, щоб вламати голодному хліба свого, а вбогих бурлаків до дому впровадити? Що як побачиш нагого, щоб вкрити його, і не сховатися від свого рідного? Засяє тоді, мов досвітня зоря, твоє світло, і хутко шкірою рана твоя заросте, і твоя справедливість ходитиме перед тобою, а слава Господня сторожею задньою! Тоді кликати будеш і Господь відповість, будеш кликати і Він скаже: Ось Я! Якщо віддалиш з-поміж себе ярмо, не будеш підносити пальця й казати лихого, і будеш давати голодному хліб свій, і знедолену душу наситиш, тоді то засвітить у темряві світло твоє, і твоя темрява ніби як полудень стане, і буде Господь тебе завжди провадити, і душу твою нагодує в посуху, кості твої позміцняє, і ти станеш, немов той напоєний сад, і мов джерело те, що води його не всихають! І руїни відвічні сини твої позабудовують, поставиш основи довічні, і будуть тебе називати: Замуровник пролому, направник шляхів для поселення! Якщо ради суботи ти стримаєш ногу свою, щоб не чинити своїх забаганок у день Мій святий, і будеш звати суботу приємністю, днем Господнім святим та шанованим, і її пошануєш, не підеш своїми дорогами, діла свого не шукатимеш та не будеш казати даремні слова, тоді в Господі розкошувати ти будеш, і Він посадовить тебе на висотах землі, та зробить, що будеш ти споживати спадщину Якова, батька твого, бо уста Господні сказали оце!"), проповідник говорив про те, як правильно поститися.
Результатом благословенного служіння стало покаяння трьох людей.
Вкінці зібрання служителі привітали нових членів церкви, які вчора прийняли водне хрещення.