Про це в неділю, 19 січня 2014 року, проповідував служитель.

Співом цього ранку служили молодіжний хор "Скинія Давида" та молодіжна група церкви. Першу проповідь перед молитвою подяки виголосив диякон Андрій Фундюр. Прочитавши уривки з Євангелія від Матвія 3:1-2, 5-6, 13-17 ("Тими ж днями приходить Іван Христитель, і проповідує в пустині юдейській, та й каже: Покайтесь, бо наблизилось Царство Небесне! Тоді до нього виходив Єрусалим, і вся Юдея, і вся йорданська околиця, і в річці Йордані христились від нього, і визнавали гріхи свої. Тоді прибуває Ісус із Галілеї понад Йордан до Івана, щоб христитись від нього. Але перешкоджав він Йому й говорив: Я повинен христитись від Тебе, і чи Тобі йти до мене? А Ісус відповів і сказав йому: Допусти це тепер, бо так годиться нам виповнити усю правду. Тоді допустив він Його. І охристившись Ісус, зараз вийшов із води. І ось небо розкрилось, і побачив Іван Духа Божого, що спускався, як голуб, і сходив на Нього. І ось голос почувся із неба: Це Син Мій Улюблений, що Його Я вподобав"), служитель сказав: "До Івана приходили різні верстви населення, які каялися в своїх гріхах і христилися. Одного дня до річки прийшов сам Ісус Христос і також прийняв хрещення. Для чого Він це зробив?". Після того диякон пояснив духовне значення хрещення у воді.

Після вірша у виконанні Галини Прокопчук свою різдвяну програму представили вихованці центру опіки дитини "Рідна оселя" з Тлумача.

Центральну проповідь на тему "Чи є християнство релігією?" виголосив диякон Василь Попудник. Прочитавши уривок з Євангелія від Івана 4:20-24 ("Отці наші вклонялися Богу на цій ось горі, а ви твердите, що в Єрусалимі те місце, де потрібно вклонятись. Ісус промовляє до неї: Повір, жінко, Мені, що надходить година, коли ні на горі цій, ані в Єрусалимі вклонятись Отцеві не будете ви. Ви вклоняєтесь тому, чого ви не знаєте, ми вклоняємось тому, що знаємо, бо спасіння від юдеїв. Але наступає година, і тепер вона є, коли богомільці правдиві вклонятися будуть Отцеві в дусі та в правді, бо Отець Собі прагне таких богомільців. Бог є Дух, і ті, що Йому вклоняються, повинні в дусі та в правді вклонятись"), служитель пояснив термін "релігія", а також роздумував над чотирма релігійними елементами євангельського християнства.

Після пісні хору молитву за потреби християн звершив диякон Віталій Жиляк, а заключну проповідь виголосив пастор Валентин Черняк. Прочитавши уривок з Євангелія від Луки 4:16-30 ("І прибув Він до Назарету, де був вихований. І звичаєм Своїм Він прийшов дня суботнього до синагоги, і встав, щоб читати. І подали Йому книгу пророка Ісаї. Розгорнувши ж Він книгу, знайшов місце, де було так написано: На Мені Дух Господній, бо Мене Він помазав, щоб Добру Новину звіщати вбогим. Послав Він Мене проповідувати полоненим визволення, а незрячим прозріння, відпустити на волю помучених, щоб проповідувати рік Господнього змилування. І, книгу згорнувши, віддав службі й сів. А очі всіх у синагозі звернулись на Нього. І почав Він до них говорити: Сьогодні збулося Писання, яке ви почули! І всі Йому стверджували й дивувались словам благодаті, що линули з уст Його. І казали вони: Чи ж то Він не син Йосипів? Він же промовив до них: Ви Мені конче скажете приказку: Лікарю, уздоров самого себе! Учини те й тут, у вітчизні Своїй, що сталося чули ми у Капернаумі. І сказав Він: Поправді кажу вам: Жаден пророк не буває приємний у вітчизні своїй. Та правдиво кажу вам: Багато вдовиць перебувало за днів Іллі серед Ізраїля, коли на три роки й шість місяців небо було зачинилося, так що голод великий настав був по всій тій землі, а Ілля не до жадної з них не був посланий, тільки в Сарепту Сидонську до овдовілої жінки. І багато було прокажених за Єлисея пророка в Ізраїлі, але жаден із них не очистився, крім Неємана сиріянина. І всі в синагозі, почувши оце, переповнились гнівом. І, вставши, вони Його вигнали за місто, і повели аж до краю гори, на якій їхнє місто було побудоване, щоб скинути додолу Його… Але Він перейшов серед них, і віддалився"), служитель наголосив на необхідності людям вірити у Слово Боже, яке змінює життя людини.

Результатом благословенного служіння стало покаяння трьох молодих людей.

Вкінці зібрання церква звершила молитву за молоду пару - Олександра та Юлію, які вирішили одружитися.