В неділю, 2 лютого 2014 року, на ранковому зібранні християни згадували про страждання та смерть Господа.

Розпочав зібрання пастор Валентин Черняк, а диякон Василь Данилюк звершив молитву за дітей церкви.

Першу проповідь на тему "Суть спасіння" виголосив Богдан Галюк. Прочитавши уривок з Послання до римлян 3:21-25 ("А тепер, без Закону, правда Божа з'явилась, про яку свідчать Закон і Пророки. А Божа правда через віру в Ісуса Христа в усіх і на всіх, хто вірує, бо різниці немає, бо всі згрішили, і позбавлені Божої слави, але дарма виправдуються Його благодаттю, через відкуплення, що в Ісусі Христі, що Його Бог дав у жертву примирення в крові Його через віру, щоб виявити Свою правду через відпущення давніше вчинених гріхів"), проповідник говорив про три складові спасіння: "Через жертву Ісуса Христа Бог викупив нас від рабства гріха, через оправдання Він повністю реабілітував людей від вчиненої провини та очистив, а через примирення відновив стосунки з Собою та продовжує спілкуватися".

Після молитви подяки та пісні центрального хору проповідь перед спомином смерті Ісуса Христа виголосив пастор Валентин Черняк. "Нам Бог відкрив, що на Ісусі Христі була наша вина, наш гріх. І Господь це відкрив Своїм дітям, що Спаситель нас примирив з Отцем Небесним", - зауважив служитель і звернув увагу на думки віруючих людей, прочитавши уривок з Першого послання Петра 4:1-5 ("Отож, коли тілом Христос постраждав за нас, то озбройтеся й ви тією самою думкою, бо хто тілом постраждав, той перестав грішити, щоб решту часу в тілі жити вже не для пожадливостей людських, а для Божої волі. Бо досить минулого часу, коли ви чинили волю поган, ходили в розпусті, у пожадливостях, у піяцтві, у гулянках, у піятиках, у беззаконних ідолослужбах. Вони з того дивуються, що ви разом із ними не берете участи в розпусті, та зневажають. Вони дадуть відповідь Тому, Хто судитиме живих та мертвих!").

Після того відбулося саме дійство Причастя.

В другій частині зібрання диякон Андрій Фундюр звершив молитву за потреби християн, а пастор-євангеліст Генадій Ліптуга - молитву за Україну.

Після того брат Генадій виголосив заключну проповідь. Прочитавши уривок з Псалма 22:1-4 ("Господь то мій Пастир, тому в недостатку не буду, на пасовиськах зелених оселить мене, на тихую воду мене запровадить! Він душу мою відживляє, провадить мене ради Ймення Свого по стежках справедливости. Коли я піду хоча б навіть долиною смертної темряви, то не буду боятися злого, бо Ти при мені, Твоє жезло й Твій посох вони мене втішать!"), служитель сказав: "Благословенна людина, яка покладає надію на Господа. Час дуже короткий, друзі, і тому не втрачаймо шансу, щоб покаятися перед Господом. Сьогодні Бог поклав на коліна Церкву і хоче пробудити Свій народ. Тому встаньмо зі сну та щиро молімося".