4 травня 2014 року на ранковому зібранні також служили діти "Рідної оселі".

Співом цього ранку служив молодіжний хор "Скинія Давида".

Першу проповідь виголосив Володимир Ницак, в якій провів паралелі між ізраїльським та українським народами. У відомій історії про Гедеона мідіянітяни окупували землі Ізраїля, і тому Божий народ збіднів. Але Господь підняв загальнонаціонального лідера Гедеона і дав перемогу Ізраїлю через людей, яких сам відібрав. "Проаналізуймо свій духовний стан і встаньмо у виломі в постах і молитвах за нашу країну", - сказав проповідник, прочитавши уривок з Книги Суддів 7:2 ("І сказав Господь до Гедеона: Численний той народ, що з тобою, щоб Я дав мідіянітян в його руку, щоб не запишався надо Мною Ізраїль, говорячи: Рука моя спасла мене»).

Після співу молодіжного хору свою програму для присутніх представили вихованці "Рідної оселі".

Наступним проповідував пастор Павло з Польщі. Прочитавши уривок з Євангелія від Луки 5:1-12 ("І сталось, як тиснувся натовп до Нього, щоб почути Слово Боже, Він стояв біля озера Генісаретського. І Він побачив два човни, що стояли край озера. А рибалки, відійшовши від них, полоскали невода. І Він увійшов до одного з човнів, що був Симонів, і просив, щоб він трохи відплив від землі. І Він сів, та й навчав народ із човна. А коли перестав Він навчати, промовив до Симона: Попливи на глибінь, і закиньте на полов свій невід. А Симон сказав Йому в відповідь: Наставнику, цілу ніч ми працювали, і не вловили нічого, та за словом Твоїм укину невода. А зробивши оце, вони безліч риби набрали і їхній невід почав прориватись… І кивали вони до товаришів, що були в другім човні, щоб прийшли помогти їм. Ті прийшли, та й наповнили обидва човни, аж стали вони потопати. А як Симон Петро це побачив, то припав до колін Ісусових, кажучи: Господи, вийди від мене, бо я грішна людина! Бо від полову риби, що зловили вони, обгорнув жах його та й усіх, хто з ним був, також Якова й Івана, синів Зеведеєвих, що були спільниками Симона. І сказав Ісус Симонові: Не лякайсь, від цього часу ти будеш ловити людей! І вони повитягали на землю човни, покинули все, та й пішли вслід за Ним. А як Він перебував в одному з міст, ось один чоловік, увесь укритий проказою, Ісуса побачивши, упав ницьма, та й благав Його, кажучи: Господи, коли хочеш, Ти можеш очистити мене!"), служитель зауважив: "Якщо ти хочеш побачити Бога в дії, тоді маєш вийти за межі власної безпеки та розуміння. Ісус покликав Петра і сказав йому плисти на глибину. І саме там Симон отримав благословення. Бог і сьогодні кличе нас на глибину відносин з Ним, але одні християни плавають лиш на мілині, і тільки деякі пливуть на глибінь".

Також брат Павло зауважив, що "ловлення людей" знаходиться поза межею зони нашого комфорту. Тому коли Ісус є в човні нашого життя, Він буде наказувати нам покидати човен, і деколи допустить до нас бурю.

Після того пресвітер Олег Карпюк звершив молитву за потреби християн, а єпископ Юрій Веремій виголосив заключну проповідь "Про плід Духа лагідність". "Лагідність - це не дар Духа, але це те, що ми маємо народити, - розпочав старший служитель. – І для цього потрібно прикласти певні зусилля".

Прочитавши уривок з Послання до галатів 5:22-23 ("А плід духа: любов, радість, мир, довготерпіння, добрість, милосердя, віра, лагідність, здержливість: Закону нема на таких!"), єпископ зауважив, що лагідність пов'язана з мораллю. Лагідна людина є чутливою у стосунках, вона має слова, які можуть втихомирити тривогу і сварку. Ціль лагідної людини - зробити приємність, а не прикрість.

"Лагідність заснована на любові, терпінні та милосерді. Через жертву Христа Бог дав нам приклад любові та милості, Своєї готовності простити і спасти. Коли у серці буде Божа любов, тоді лагідність буде в нашому характері (1 Петр. 3:4)", - резюмував Юрій Костянтинович.