Про це в неділю, 6 липня 2014 року, проповідував пастор на ранковому зібранні церкви.

Розпочав зібрання привітанням та молитвою пастор Валентин Черняк. Співом цього ранку служили хор церкви та сім'я Арбораків.

Першу проповідь на тему "Чому Ісус прокляв фігове дерево?" виголосив Богдан Галюк. Прочитавши уривок з Євангелія від Марка 11:12-14, 20-21 ("А назавтра, коли вони вийшли з Віфанії, Він зголоднів був. І, побачивши здалека фіґове дерево, вкрите листями, Він підійшов, чи не знайде на ньому чого. І, прийшовши до нього, не знайшов нічого, крім листя самого, не пора бо на фіґи була. І озвався Ісус і промовив до нього: Щоб більше ніхто твого плоду не з'їв аж повіки! А учні Його все те чули. А проходячи вранці, побачили фіґове дерево, усохле від кореня. І, згадавши Петро, говорить Йому: Учителю, глянь фіґове дерево, що прокляв Ти, усохло!"), проповідник зауважив, що багатьох людей досі дивує поведінка Ісуса Христа, яку, на перший погляд, можна кваліфікувати як не справедливу. "Однак, знаючи природу Палестини, можна зробити висновок, що це фігове дерево було безплідним (тому що на ньому вже давно повинні були бути їстивні бруньки, на місці яких пізніше розвиваються справжні фіги). Цим випадком Христос дав усім своїм послідовникам вчення про те, що духовне життя складається з кроків чи етапів, на кожному з яких повинні бути певні духовні здобутки", - резюмував брат Богдан.

Після співу хору та сім'ї Арбораків другу проповідь на тему "Десятина" виголосив диякон Василь Попудник. Прочитавши уривок із Книги пророка Малахії 3:8 ("Чи Бога людина обманить? Мене ж ви обманюєте, ще й говорите: Чим ми Тебе обманили? Десятиною та приносами!"), проповідник зробив екскурс в Старий Заповіт і пояснив, яке значення в житті ізраїльтян займало жертвоприношення та десятини. Також цікавою була відповідь на запитання, чому коліно Левія не мало власного земельного уділу серед Божого народу. "Служителі Євангелії повинні жити з Євангелії - це не мої слова, а слова Писання", - зауважив накінець служитель і розповів про те, як апостол Павло відносився до грошей.

Заключну проповідь зібрання виголосив пастор Валентин Черняк. Підсумувавши попередні виступи братів, служитель прочитав уривок з Другого послання до Тимофія 2:14-26 ("Нагадуй про це й заклинай перед Богом, щоб не сперечались словами, бо нінащо воно, хіба слухачам на руїну. Силкуйся поставити себе перед Богом гідним, працівником бездоганним, що вірно навчає науки правди. Стережися ж базікань марних, бо вони ще більше провадять до безбожности, а їхнє слово, як рак, буде ширитися. Від таких Гіменей і Філіт, що вони погрішилися в правді, казавши, що воскресіння було вже, і віру деяких руйнують. Та однако стоїть міцна Божа основа та має печатку оцю: Господь знає тих, хто Його, та: Нехай від неправди відступиться всякий, хто Господнє Ім'я називає! А в великому домі знаходиться посуд не тільки золотий та срібний, але й дерев'яний та глиняний, і одні посудини на честь, а другі на нечесть. Отож, хто від цього очистить себе, буде посуд на честь, освячений, потрібний Володареві, приготований на всяке добре діло. Стережися молодечих пожадливостей, тримайся правди, віри, любови, миру з тими, хто Господа кличе від чистого серця. А від нерозумних та від невчених змагань ухиляйся, знавши, що вони родять сварки. А раб Господній не повинен сваритись, але бути привітним до всіх, навчальним, до лиха терплячим, що навчав би противників із лагідністю, чи Бог їм не дасть покаяння, щоб правду пізнати, щоб визволитися від сітки диявола, що він уловив їх для роблення волі своєї").

Після того брат Валентин говорив про те, що Господь в служінні надає перевагу чистому посуду над нечистим. На влучних прикладах із власного життя старший служитель показав, як гріховне занечищення (сварки, пожадливості та ін.) негативно впливає на успіх в служінні. "Ми можемо давати багато інформації, яка не змінить серце людини. Бо його змінює тільки Бог", - резюмував служитель.

Вкінці зібрання брат Валентин ще звершив молитву за потреби християн.