13 липня 2014 року ректор Слов'янського християнського університету зі США проповідував на тему "Твоє жезло й Твій посох мене втішать".

Розпочав зібрання молитвою єпископ Юрій Веремій. Співом цього ранку служили хор церкви, Олександр Макогін та Тетяна і Христина Веремчуки.

Першу проповідь виголосив диякон Володимир Гаврищук. Прочитавши уривки з Першого послання Івана 3:1 та Євангелія від Івана 1:12 ("Подивіться, яку любов дав нам Отець, щоб ми були дітьми Божими, і ними ми є. Світ нас не знає тому, що Його не пізнав", "А всім, що Його прийняли, їм владу дало дітьми Божими стати, тим, що вірять у Ймення Його…"), проповідник зауважив, що всі люди народжуються з гріховною природою та різними долями. "Але це ще не вирок. Для кожної людини Бог передбачив щось краще! Господь дає можливість позбавитися демонічного впливу", - резюмував брат Володимир.

Після співу другу проповідь на тему "Твоє жезло й Твій посох мене втішать" виголосив гість зі США Микола Вінничук. Прочитавши Псалом 22 ("Господь то мій Пастир, тому в недостатку не буду, на пасовиськах зелених оселить мене, на тихую воду мене запровадить! Він душу мою відживляє, провадить мене ради Ймення Свого по стежках справедливости. Коли я піду хоча б навіть долиною смертної темряви, то не буду боятися злого, бо Ти при мені, Твоє жезло й Твій посох вони мене втішать! Ти передо мною трапезу зготовив при моїх ворогах, мою голову Ти намастив був оливою, моя чаша то надмір пиття! Тільки добро й милосердя мене супроводити будуть по всі дні мого життя, а я пробуватиму в домі Господньому довгі часи!"), проповідник розповів про роль посоха в житті ізраїльського чоловіка. "На жезлі кожного єврея були відмітки, які символізували важливі події з життя. Нам теж потрібно мати духовний жезл, де б ми запам'ятовували Божі милості", - зауважив Микола Іванович. Після того, проповідник звернув увагу на одну мітку з жезла Давида, яка заспокоювала царя (1 Сам. 30:1), а також назвав декілька важливих висновків з цієї історії.

Заключну проповідь на тему "Відповідальність за слова" виголосив єпископ Юрій Веремій. Служитель підсумував попередні виступи братів та прочитав уривок з Послання Якова 1:19 ("Отож, мої брати любі, нехай буде кожна людина швидка послухати, забарна говорити, повільна на гнів") і зауважив: "Потрібно завжди питати себе: Чи сказав би Христос так як зараз я? Сказане слово завжди має наслідки. Невиконання свого слова краде в нас добре ім'я". Також єпископ роздумував про ознаки нерозумних людей (Екл. 5:3).

Результатом праці Святого Духа стало покаяння трьох людей.