Так в неділю, 24 серпня 2014 року, називалася проповідь пресвітера Олега Карпюка.

Розпочав зібрання пастор Валентин Черняк. Співом цього ранку служили молодіжний хор "Скинія Давила" та молодіжна група.

Першу проповідь виголосив диякон Володимир Гаврищук. Прочитавши уривок з Книги Об’явлення 1:9-10 ("Я, Іван, ваш брат і спільник у біді, і в царстві, і в терпінні в Ісусі, був на острові, що зветься Патмос, за Слово Боже і за свідчення Ісуса Христа. Я був у дусі Господнього дня, і почув за собою голос гучний, немов сурми…"), служитель сказав: "Апостол Іван був людиною, яка любила Бога. Він був в дусі, не зважаючи на всі важкі обставини. Хоча міг бути в занепалому дусі, бо був старий (десь під 90 років) і переживав несправедливість, був на засланні на пустинному острові. Однак служитель був в дусі Божому, не зважаючи ні на що. Через все життя Іван проніс близькі стосунки з Господом. Бути в дусі, коли зусиллям волі ми зупиняємо весь напір суєти (Пс. 62), це реально і для сучасного християнина".

Після молитви та декількох пісень другу проповідь виголосив гість зі США пастор Павло Вовк. Служитель передав привіт від слов'янських церков із Сієтла і привітав присутніх з Днем незалежності України.

Після того, прочитавши уривок з Євангелія від Івана 4:19-23 ("Каже жінка до Нього: Бачу, Пане, що Пророк Ти. Отці наші вклонялися Богу на цій ось горі, а ви твердите, що в Єрусалимі те місце, де потрібно вклонятись. Ісус промовляє до неї: Повір, жінко, Мені, що надходить година, коли ні на горі цій, ані в Єрусалимі вклонятись Отцеві не будете ви. Ви вклоняєтесь тому, чого ви не знаєте, ми вклоняємось тому, що знаємо, бо спасіння від юдеїв. Але наступає година, і тепер вона є, коли богомільці правдиві вклонятися будуть Отцеві в дусі та в правді, бо Отець Собі прагне таких богомільців"), гість сказав: "З цієї історії можна зробити декілька важливих висновків: 1) вже наступила година, коли люди будуть вклонитися Господу в дусі та правді, 2) Бог прагне мати таких богомільців, 3) ми знаємо, як треба вклонятися Богові, 4) якщо маєш тісні стосунки з Богом, то розумієш, що з Ним добре не тільки в радості".

Брат Павло також звернув увагу на ще одну зустріч, яка відбулася на горі ("Як він ще говорив, ось хмара ясна заслонила їх, і ось голос із хмари почувсь, що казав: Це Син Мій Улюблений, що Його Я вподобав. Його слухайтеся!" Мт. 17:5): "Мойсей та Ілля - це важливі прообрази: Ілля - прообраз усіх пророків, тому Ісус Христос - найбільший пророк. А Мойсей – це прообраз Месії та провідника, тому Ісус - наш провідник до Царства Божого".

Надія Самуляк виконала пісню, а після того прозвучала християнська поезія. Молодіжний хор виконав ще пісню "Помилуй, Господи", а молодіжна група – псалом "Уявити лиш можу".

Заключну проповідь на тему "Показне християнство" виголосив пресвітер Олег Карпюк. "Ми знаємо, шо сьогодні розуміє наша нація під словом "свобода". Ми, як віруючі, розуміємо, що покора перед Богом робить людину вільною", - сказав служитель і зауважив, що в світі біля трьох мільярдів людей називають себе християнами. Україна теж сповідує християнство. І серед цих трьох мільярдів існують різні конфесії. Але чомусь така величезна маса людей так слабо впливає на світ, в якому ми живемо?

"Одному служителю, який теж мав це питання, Бог у видінні показав могутню армію християн, яку ведуть пару демонів з такими іменами як Образа, Заздрість та Непрощення", - сказав брат Олег і запропонував присутнім глянути на себе і згодитися з тим,що ми можемо впливати на світ значно якісніше.

"Причина, яка нам заважає, це показне вдаване християнство. Бути по суті християнином важко. Можна навчитися християнським трюкам та ритуалам, але справжнє християнство повинно зачепати наші душі і серця", - зауважив пресвітер.

Після того, прочитавши уривки з Євангелія від Матвія 6:1-6, 16-18 ("Стережіться виставляти свою милостиню перед людьми, щоб бачили вас; а як ні, то не матимете нагороди від Отця вашого, що на небі. Отож, коли чиниш ти милостиню, не сурми перед себе, як то роблять оті лицеміри по синагогах та вулицях, щоб хвалили їх люди. Поправді кажу вам: вони мають уже нагороду свою! А як ти чиниш милостиню, хай не знатиме ліва рука твоя, що робить правиця твоя, щоб таємна була твоя милостиня, а Отець твій, що бачить таємне, віддасть тобі явно. А як молитеся, то не будьте, як ті лицеміри, що люблять ставати й молитися по синагогах та на перехрестях, щоб їх бачили люди. Поправді кажу вам: вони мають уже нагороду свою! А ти, коли молишся, увійди до своєї комірчини, зачини свої двері, і помолися Отцеві своєму, що в таїні; а Отець твій, що бачить таємне, віддасть тобі явно. А як постите, то не будьте сумні, як оті лицеміри: вони бо зміняють обличчя свої, щоб бачили люди, що постять вони. Поправді кажу вам: вони мають уже нагороду свою! А ти, коли постиш, намасти свою голову, і лице своє вмий, щоб ти посту свого не виявив людям, а Отцеві своєму, що в таїні; і Отець твій, що бачить таємне, віддасть тобі явно"), проповідник підсумував проповідь: "Люди, які виростають на церковних лавках, всмоктують християнську традицію, а не Христа. Щось схоже було з фарисеями. Зауважмо три ганебні речі, які вони практикували: 1 - показні добрі діла, 2 - показані молитви, 3 - показані пости. На жаль, ці речі також проникають і в євангельське християнство.

Ми часто граємо в релігію, вигадуємо собі якийсь імідж. А це тому, що не знаємо справжнього життя в Христі. Яка ж причина показного християнства? Це неправильний мотив. А природа лицемірства – марновірство, ніби-то якийсь ритуал поможе подолати страх бути покараним у вічності".