В неділю, 2 листопада 2014 року, відбулося святкове зібрання.

Цього ранку співом служив центральний хор церкви.

Першу проповідь перед молитвою подяки виголосив пастор-євангеліст Генадій Ліптуга. Проповідник прочитав уривок із Книги пророка Єремії 29:13 ("І будете шукати Мене, і знайдете, коли шукатимете Мене всім своїм серцем") і поділився з присутніми думками про те, що за все потрібно дякувати і готуватися до зустрічі з Христом. "Ми тимчасово живемо на планеті земля, але маємо на небі дім вічний та нерукотворний. Все в житті пройде, але не минуться слова Господа", - зауважив проповідник.

Після молитви та співу хору центральну проповідь на тему "Пізнання Бога" виголосив єпископ Юрій Веремій. "Через Ісуса ми маємо спасіння та знаємо один одного. Коли Бог говорив до когось, то люди були у великому тремтінні та хотіли щось зробити для Бога. Якщо Господь кличе нас до праці, то потрібно відгукнутися", - сказав служитель і прочитав уривок із Книги Вихід 33:18-23 ("А він відказав: Покажи мені славу Свою! І Він промовив: Я переведу все добро Своє перед тобою, і покличу Господнім Ім'ям перед тобою. І Я помилую, до кого милостивий, і змилосерджуся, до кого милосердний. І Він промовив: Ти не зможеш побачити лиця Мого, бо людина не може побачити Мене і жити. І промовив Господь: Ось місце при Мені, і ти станеш на скелі. І станеться, коли буде переходити слава Моя, то Я вміщу Тебе в щілині скелі, і закрию тебе рукою Своєю, аж поки Я перейду. А здійму руку Свою, і ти побачиш Мене ззаду, а обличчя Моє не буде видиме").

Також проповідник на прикладі старозаповітнього праведника Мойсея та інших героїв Біблії показав, як потрібно особисто пізнавати Господа.

Після молитви відбулося саме служіння спомину смерті Ісуса Христа.

Потім ще звучав псалом, а пресвітер Олег Карпюк звершив молитву за потреби людей. Сестра Володимира поділилася свідченням про Боже піклування.

А заключну проповідь виголосив диякон Василь Попудник. Основою проповіді служителя став уривок із Другої книги хронік 1:7-12 ("Тієї ночі явився Бог Соломонові та й сказав йому: Зажадай, чого дати тобі! І сказав Соломон до Бога: Ти зробив був велику милість з батьком моїм Давидом, і настановив царем мене замість нього. Тепер, Господи, Боже, нехай буде виповнене слово Твоє до батька мого Давида, бо Ти настановив мене царем над народом численним, як порох землі. Дай тепер мені мудрість та знання, щоб умів я виходити й входити перед цим народом, бо хто зможе судити цей великий Твій народ? І сказав Бог до Соломона: За те, що оце було на серці твоїм, і ти не жадав багатства, маєтків та слави, ані душі ворогів своїх, а також довгих днів не жадав ти, а жадав для себе мудрости та знання, щоб судити народ Мій, над яким Я настановив тебе царем, то дасться тобі мудрість та знання, а багатство, і маєтки та славу Я дам тобі такі, яких не було між царями перед тобою, і по тобі не буде таких!").

У своїх роздумах проповідник говорив про головні та другорядні речі в житті людини: "Спочатку йде основне, а потім - деталі. Але всі речі пов'язані між собою. Коли Соломон став на царство, то попросив в Бога мудрості. Богу це прохання дуже сподобалося і тому Він дав молодому цареві і головне і другорядне. Якщо розібратися, то Соломон просив не для себе, а для інших".

Проповідь пастора-євангеліста Генадія Ліптуги

Пісня хору (1)

Проповідь єпископа Юрія Веремія

Пісня хору (2)

Проповідь диякона Василя Попудника