В неділю, 1 лютого 2015 року, нашу церкву також відвідав вчитель Біблії Михайло Мокієнко.

Після молитви, яку виголосив єпископ Юрій Веремій, та загальної пісні першу проповідь виголосив диякон Вячеслав Бевзюк. Прочитавши уривок з Євангелія від Матвія 13:45-46 ("Подібне ще Царство Небесне до того купця, що пошукує перел добрих, а як знайде одну дорогоцінну перлину, то йде, і все продає, що має, і купує її"), служитель сказав: "Чому Господь порівняв Царство Боже до перлини? Ось мої спостереження: коштовні перлини знаходять на глибині вже в готовому вигляді (на відміну від золота, яке ще потрібно очистити). Її також потрібно правильно зберігати, тому що живий камінь може померти. Це прекрасне порівняння, щоб зрозуміти суть Царства Божого".

Після молитви подяки та співу хору проповідь на тему "Як знати коли є духовне падіння і як піднятися?" виголосив єпископ Юрій Веремій. "Напевно ми обіцяємо Богові, що більше не повторимо гріха. Сатана хоче, щоб ми залишалися в стані падіння. Ми не завжди знаємо свій духовний рівень, тому в церкві є брати і сестри і служителі, щоб підказати. Духовне падіння продовжується, якщо людина не аналізує свого життя".

Прочитавши уривки з Послання до Римлян 1:28 ("А що вони не вважали за потрібнемати Бога в пізнанні, видав їх Бог на розум перевернений, щоб чинили непристойне") та Послання Якова 1:22 ("Будьте ж виконавцями слова, а не слухачами самими, що себе самих обманюють"), старший служитель наголосив на тому, що людина, яка не займається своїм духовним ростом і є байдужа, ніколи не досягне успіху. Для того, щоб чогось досягнути, треба робити не тільки те, що подобається, але й те, що потрібно.

Після молитви відбулося саме служіння спомину смерті Спасителя. Видима заповідь дозволяє проаналізувати свій стан перед Богом.

Заключну проповідь на тему "Страждання" виголосив гість з Дніпропетровщини відомий вчитель Біблії Михайло Мокієнко. Прочитавши уривок з Першого послання Петра 4:1 ("Отож, коли тілом Христос постраждав за нас, то озбройтеся й ви тією самою думкою, бо хто тілом постраждав, той перестав грішити…"), служитель сказав: "Біль і страждання - це частина покликання християнина. Згідно Писання є два види страждань: 1) коли людина сіє зло і жне зло, 2) страждання без причини. Згідно словника, страждання - це напруга, яка приносить біль. Лікарі кажуть, що це патологія, тобто фізичний стан, який протилежний здоров'ю. А психологи твердять, що це занепад духу. Згідно Біблії для християнина страждання допущене від Бога - це благість Творця, щоб вічне витіснило тимчасове. Коли все добре, ми не реагуємо на Господа. А страждання породжує в людині усвідомлення залежності від Бога. Коли приходять страждання, оголяються слабкі наші сторони. Людині хочеться бути господарем положення. Коли ж ми страждаємо, то співчуття до інших зростає. В моменти болю ми усвідомлюємо, якою важливою є спільнота, церква та рідні".

Також проповідник пояснив три напрямки, про які Писання говорить щодо страждань: 1) причастя до подвигу Розп'ятого; 2) очищуючі властивості (очищує нас від пристрасті, змінює пріоритети, будить увагу до кожної миті життя); 3) навчальна функція.

"Люди, які страждали, написали багато гарних робіт. Наприклад, Аврелій Августин в "Сповіді" каже, що "їдка мазь Твоїх страждань очищує мій скаламучений зір душі". Не важливо, які страждання я переживаю, але як я реагую на них і хто зі мною в цих стражданнях. Хай Бог збереже нас від нарікання!", - резюмував брат Михайло.