Також в неділю, 15 листопада 2015 року, проповідували Леонід Літаренко, Богдан Галюк та Андрій Фундюр.

Першу проповідь цього ранку виголосив Леонід Літаренко, в якій заохотив присутніх дякувати Богові.

Після молитви подяки та співу хору другу проповідь на тему "Духовна амнезія як стан деяких сучасних християн" виголосив Богдан Галюк. Прочитавши уривок з Книги Вихід 13:3 ("І сказав Мойсей до народу: Пам'ятайте той день, коли ви вийшли з Єгипту, із дому рабства! Бо силою руки Господь вивів вас ізвідти; і не будете їсти квашеного"), проповідник звернув увагу на чотири види духовної амнезії та їхні симптоми: 1) ми забуваємо, ким були до покаяння; 2) забуваємо свої обіцянки Богові, дружині та дітям: 3) забуваємо, де впали; 4) забуваємо своє покликання.

Диякон Андрій Фундюр звершив молитву за потреби християн. Проповідник прочитав уривок з Євангелія від Луки 11:9-10 ("І Я вам кажу: просіть, і буде вам дано, шукайте і знайдете, стукайте і відчинять вам! Бо кожен, хто просить одержує, хто шукає знаходить, а тому, хто стукає відчинять") і сказав: "Іноді ми переживаємо випробування, які не є випадковістю (1 Петра 4:12). Ісус христитиме нас Духом Святим і вогнем, щоб допомогти зрости духовно (у випробуваннях ми читаємо Біблію, ревно молимося). Випробування - це добродійство Боже".

Після пісні хору заключну проповідь виголосив пастор Валентин Черняк. "Чи всі люди на землі є діти Божі? - запитав людей служитель. - На жаль, ні. Хоча Бог хоче, щоб всі спаслися. Слово Боже має здатність змінити життя людини. Потрібно просто почути його та виконувати. Покаяння не потрібно відкладати на потім".

На цей заклик відгукнулася молода жінка Світлана, яка виявила бажання покаятися перед Богом.

Після молитви за цю жінку брат Валентин прочитав уривок з Першого послання до Тимофія 4:16 ("Уважай на самого себе та на науку, тримайся цього. Бо чинячи так, ти спасеш і самого себе, і тих, хто тебе слухає!"), і зауважив, що потрібно досліджувати Писання, щоб знати правду.

Також пастор показав шлях удосконалення віруючої людини, прочитавши уривок з Першого послання Івана 2:12-14 ("Пишу я вам, дітоньки, що гріхи вам прощаються ради Ймення Його. Пишу вам, батьки, бо ви пізнали Того, Хто від початку. Пишу вам, юнаки, бо перемогли ви лукавого. Пишу, діти, вам, бо ви пізнали Отця. Я писав вам, батьки, бо ви пізнали Того, Хто від початку. Писав я до вас, юнаки, бо міцні ви, і Слово Боже в вас пробуває, і лукавого перемогли ви").

Коли дитинка народилася, батьки хочуть, щоб вона розвивалася. Іноді в церкві людина почуває себе гірше ніж у світі (бо сумління судить за вчинені гріхи). Щоб не мучитися, потрібно навчитися бороти сатану - дитячий вік не може тривати вічно! Нам потрібно бути наповненими Духом Святим (як дерев'яні двері запускають олією, щоб вони не боялися води).