Також в неділю 1 серпня помісну церкву ХВЄ м. Івано-Франківська відвідав гість із Самари (Росія).

Розпочав недільне ранкове зібрання старший пресвітер церкви єпископ Юрій Веремій. Він привітав всіх присутніх словами "Бог той самий сьогодні" і закликав до прославлення Господа.

Після двох загальних пісень центральний хор виконав гімн "Хваліте Ім'я Господнє", під час якого церква прославляла Бога.

Першу проповідь виголосив диякон Олексій Литвинчук. Він прочитав уривок із книги пророка Єремії 9:22-23: "Так говорить Господь: Хай не хвалиться мудрий своїю премудрістю, і хай не хвалиться лицар своїю хоробрістю, багатий багатством своїм хай не хвалиться! Бо хто буде хвалитись, хай хвалиться тільки оцим: що він розуміє та знає Мене, що Я то Господь, Який на землі чинить милість, правосуддя та правду, бо в цьому Мої уподобання, каже Господь!". "Сила людини може вмить пропасти, гроші з банку можуть вкрасти, хата може згоріти. Але, людина, для якої цінністю є Господь, ніколи свого багатства не втратить", - підсумував проповідник.

Після молитви подяки центральний хор церкви виконав псалом "Хто ввійде у Царство Твоє", а дует сестер Тетяни Веремчук та Лариси Цап'юк - пісню "Та жертва була за тебе".

Потім проповідував гість з Росії брат Олександр. Він покаявся у 1992 році в Івано-Франківську і був членом помісної церкви. Потім поїхав на роботу до Чехії, потім до Іспанії. Там Олександр познайомився з віруючими та почав служити в реабілітаційному центрі.

Проповідник прочитав уривок з книги Ісуса Навина 1:8: "Нехай книга цього Закону не відійде від твоїх уст, але будеш роздумувати про неї вдень та вночі, щоб додержувати чинити все, що написано в ній, бо тоді зробиш щасливими дороги свої, і тоді буде щастити тобі".

Його розповідь була про чудеса, якими Бог супроводжував служіння в іноземних державах. "Дивно, але, не вчивши чеської мови, через два тижні я вже проповідував місцевим мешканцям", - свідчив проповідник.

У своїй проповіді брат також торкнувся важливих практичних речей: "Як можна співати пісні, молитися, а потім вийти на вулицю і ганьбити іншу націю? Чим більше з наших уст виходить Слово Боже, тим більше росте наша любов до Бога", - підсумував гість.

Після загальної пісні "Сонце світає в лазурнім світанку" брат Ярослав Арборак у пісні запитував присутніх "Як прожити на світі без любові?".

Потім проповідував диякон Андрій Фундюр на тему: "Нагірна проповідь". Він прочитав уривок із Євангелія від Матвія 5:3-12: "Блаженні вбогі духом, бо їхнє Царство Небесне. Блаженні засмучені, бо вони будуть утішені. Блаженні лагідні, бо землю вспадкують вони. Блаженні голодні та спрагнені правди, бо вони нагодовані будуть. Блаженні милостиві, бо помилувані вони будуть. Блаженні чисті серцем, бо вони будуть бачити Бога. Блаженні миротворці, бо вони синами Божими стануть. Блаженні вигнані за правду, бо їхнє Царство Небесне. Блаженні ви, як ганьбити та гнати вас будуть, і будуть облудно на вас наговорювати всяке слово лихе ради Мене. Радійте та веселіться, нагорода бо ваша велика на небесах! Бо так гнали й пророків, що були перед вами".

"Вбогі духом - люди, які всеціло залежать від Бога. Залежні від Бога - незалежні від гріха, - пояснював проповідник. - Засмучені - тимчасове явище, спричинене різними складними обставинами життя, через невіруючих родичів. Лагідні - носії плоду Духа Святого. Нехай всяка злоба буде забрана геть від них. Голодні та спрагнені правди - на противагу людям світу, для яких матеріальні речі є актуальними. Милостиві - милосердя Господа їх спонукає бути милостивими. Чисті серцем - на противагу тим, хто маскується "під християн". Але нечисте серце скоро себе проявить. Миротворці - не ті, кого показують по телебаченню з автоматами в масках. Вони мають Божий мир у своїх серцях і його несуть іншим. Згадайте історію про апостола Петра, коли в ніч перед стратою він спокійно спав. Ось приклад миру Божого! Вигнані за правду - коли свідчать про правду, реакція оточуючих не завжди доброзичлива. Однак, говорити правду - їхнє покликання", - підсумував диякон.

Після того пресвітер Олег Карпюк помолився за потреби людей, виражені в записках.

Заключну проповідь виголосив старший пастор церкви єпископ Юрій Веремій. Він підсумував всі проповіді та наголосив на тому, що "бути щасливим" - означає "щоб рука Божа була з людиною" (1 Хронік 4:9-10).

Єпископ запропонував присутнім покаятися у своїх гріхах перед Богом. На заклик відгукнулися дві молоді дівчини.

Вкінці зібрання Юрій Веремій оголосив про заручення молодої пари - брата Тараса Мисюги та сестри Тетяни Федій. Благословення вам, майбутні молодята!