Про це в неділю, 14 лютого 2016 року, проповідував диякон.

Співом цього ранку служили хор церкви та Христинка Веремчук.

Першу проповідь виголосив пастор-місіонер Юрій Величко. Прочитавши уривок з Євангелія від Матвія 5:1-3 ("І, побачивши натовп, Він вийшов на гору. А як сів, підійшли Його учні до Нього. І, відкривши уста Свої, Він навчати їх став, промовляючи: Блаженні вбогі духом, бо їхнєє Царство Небесне"), проповідник говорив, що служіння Богові – це, в першу чергу, смирення перед Ним. Тільки людина, яка весь час прагне Господа та стосунків з Ним, є до вподоби Творцю.

Центральну проповідь на тему "Кого любимо насправді: Христа чи себе?" виголосив диякон Василь Попудник. Прочитавши уривок з Євангелія від Івана 14:28 ("Чули ви, що Я вам говорив: Я відходжу, і вернуся до вас. Якби ви любили Мене, то ви б тішилися, що Я йду до Отця, бо більший за Мене Отець"), служитель порівняв два види любові: до себе і до Ісуса Христа. Любити іншу людину (особливо погану) – це означає любити самого Бога.

Пастор Валентин Черняк, закінчуючи зібрання, прочитав уривок з Першої книги Самуїла 17:55-58 ("А як Саул побачив Давида, що виходив навпроти филистимлянина, то сказав до Авнера, провідника війська: Чий син оцей хлопець, Авнере? А Авнер відказав: Присягаю життям твоїм, о царю, що не знаю! І сказав цар: Запитай, чий син цей юнак? А коли Давид вертався, побивши филистимлянина, то Авнер узяв його й привів його перед Саула, а голова филистимлянина у руці його. І сказав до нього Саул: Чий ти син, хлопче? А Давид відказав: Я син раба твого віфлеємлянина Єссея") і говорив, що люди завжди виконують волю свого духовного батька (якщо твоїм батьком є Бог, тоді ти виконуватимеш Його волю).