Відповідь на це запитання цього ранкового служіння давав Юрій Величко.

І перше – це прощення.

«…що маємо в Ньому відкуплення кров'ю Його, прощення провин, через багатство благодаті Його…»
Ефесян 1:7

Причому, шанс на прощення має кожна людина!

Друге – це оправдання та примирення.

«…тепер же примирив смертю в людськім тілі Його, щоб учинити вас святими, і непорочними, і неповинними перед Собою…»
Колоссян 1:22

І останнє, та не менш вагоме, - це спасіння від пекла, хоча в силу нашої гріховної природи ми всі на нього претендуємо, та вічне життя в Ісусі Христі.

«Так бо Бог полюбив світ, що дав Сина Свого Однородженого, щоб кожен, хто вірує в Нього, не згинув, але мав життя вічне.»
Івана 3:16

«І показав він мені чисту ріку живої води, ясну, мов кришталь, що випливала з престолу Бога й Агнця.
Посеред його вулиці, і по цей бік і по той бік ріки дерево життя, що родить дванадцять раз плоди, кожного місяця приносячи плід свій. А листя дерев на вздоровлення народів.
І жадного прокляття більше не буде. І буде в ньому Престол Бога та Агнця, а раби Його будуть служити Йому,
і побачать лице Його, а Ймення Його на їхніх чолах.
А ночі вже більше не буде, і не буде потреби в світлі світильника, ані в світлі сонця, бо освітлює їх Господь, Бог, а вони царюватимуть вічні віки.»
Об'явлення 22:1-5

Ключовою подією служіння став спомин смерті Ісуса Христа.
Тетяна Веремчук, Алла Черняк, Лєна Дальянська та Світлана Веляник служили співом.
Також Настя Воронцова, Христя Веремчук та Настя Двірник заспівали пісню «Бог живий на небі».


Степан Мострянський з міста Сиракьюз, США, звернувся до церкви з наступним словом.
Ми знаємо, що Бог зробив для нас, але чи відомо нам, що ми маємо робити для Нього?
Відповідь знаходиться у посланні до Євреїв 10:19-25

«Отож, браття, ми маємо відвагу входити до святині кров'ю Ісусовою, новою й живою дорогою, яку нам обновив Він через завісу, цебто через тіло Своє, маємо й Великого Священика над домом Божим, то приступімо з щирим серцем, у повноті віри, окропивши серця від сумління лукавого та обмивши тіла чистою водою! Тримаймо непохитне визнання надії, вірний бо Той, Хто обіцяв. І уважаймо один за одним для заохоти до любови й до добрих учинків. Не кидаймо збору свого, як то звичай у деяких, але заохочуймося, і тим більше, скільки більше ви бачите, що зближається день той.»