На ранковому служінні, 7 січня, в день народження Спасителя світу, Олег Карпюк проповідував на тему: «Не бійся».

«Ось діва в утробі зачне, і Сина породить, і назвуть Йому Ймення Еммануїл, що в перекладі є: З нами Бог.»
Матвія 1:23

В різдвяній історії ми читаємо про 3 заклики «не бійся», що прозвучали від Бога до людей.

Перший заклик був адресований Марії, коли Ангел сповістив їй благу звістку. Вона мала довіритись Богу і стати інструментом в Його руках, адже через неї з'явився Спаситель (Луки 1:30).

Другий – Йосипу. Він зустрівся зі складними обставинами і йому було необхідне підбадьорення: його кохана людина вагітна не від нього, він хоче її потайки відпустити, а ще внутрішньодержавні, політичні проблеми (Матвія 1:20).

Третій заклик «не лякайся» був сказаний пастухам. Це стало символом того, що сам Бог говорить з людьми, незалежно від того, якого ти статусу, які в тебе маєтки чи як ти виглядаєш. Бог приходить до всіх людей і хоче мати контакт з ними.

«А що діти стали спільниками тіла та крови, то й Він став учасником їхнім, щоб смертю знищити того, хто має владу смерти, цебто диявола, та визволити тих усіх, хто все життя страхом смерти тримався в неволі.»
Євреїв 2:14-15

Богдан Галюк говорив про вірність.

«А Марія промовила: Величає душа моя Господа, і радіє мій дух у Бозі, Спасі моїм, що зглянувся Він на покору Своєї раби, бо ось від часу цього всі роди мене за блаженну вважатимуть, бо велике вчинив мені Потужний! Його ж Імення святе, і милість Його з роду в рід на тих, хто боїться Його!»
Луки 1:46-50

Бог бачить вірне серце і приходить туди, де віддані люди чекають Його.

Микола Какадій: «Христос був тим світлом, яке прийшло на цю, сповнену темряви, гріха і беззаконня, землю».

«Бо Бог, що звелів був світлу засяяти з темряви, у серцях наших засяяв, щоб просвітити нам знання слави Божої в Особі Христовій.»
2 Коринтян 4:6

Генадій Ліптуга: «Бог став тілом, прийшовши на Землю, щоб я і ти жили!»

Коли Христос нам народився,
То я ще і не жив.
Заради мене він з'явився,
Щоб я не вмер, а жив!

«Так бо Бог полюбив світ, що дав Сина Свого Однородженого, щоб кожен, хто вірує в Нього, не згинув, але мав життя вічне.»
Івана 3:16

В’ячеслав Бевзюк поділився наступним словом.

Понтій Пилат відповідав за Палестину і був під патронатом імператора Тиберія.
Пилат мав «проколи» у своїй політичній кар'єрі. Юдейський народ часто піднімав повстання і бунти через його помилкові рішення та намагання улеститись в довіру імператору Тиберію, що було абсолютно неприйнятним для юдеїв. На нього писали скарги і Пилат часто отримував зауваження.
І ось історія з Христом. Ісус постав перед ним на суд. Відбувся діалог.

«Пилат відповів: Чи ж юдеянин я? Твій народ та первосвященики мені Тебе видали. Що таке Ти вчинив?
Ісус відповів: Моє Царство не із світу цього. Якби із цього світу було Моє Царство, то служба Моя воювала б, щоб не виданий був Я юдеям. Та тепер Моє Царство не звідси…
Сказав же до Нього Пилат: Так Ти Цар? Ісус відповів: Сам ти кажеш, що Цар Я. Я на те народився, і на те прийшов у світ, щоб засвідчити правду. І кожен, хто з правди, той чує Мій голос.»
Івана 18:35-37

В Ісуса була ціль. Він каже: «Я народився і прийшов, щоб звіщати правду».
Пунктом призначення Христа була Голгофа – ключове місце в історії Його життя.
Пилат, який не хотів спровокувати ще один бунт юдеїв, що бажали смерті Ісуса, віддав невинного Христа на страту.
Але перед цим Пилат питає Ісуса: «Де є правда?».
Шкода, що Пилат так і не зрозумів, що сам Ісус Христос був тою правдою. Його слова і були істиною.

Співом служив центральний хор УЦХВЄ м. Івано-Франківська.