У неділю, 4 березня, на ранковому служінні проповідував пресвітер Олег Карпюк.

«Мого зародка бачили очі Твої, і до книги Твоєї записані всі мої члени та дні, що в них були вчинені, коли жодного з них не було...» Псалом 139:16

Коли Бог створив людину, Він мав для неї призначення, мету! Ці слова стосуються не тільки Давида, а й кожної людини. Для кожного народженого на цій землі є геніальний Божий план.

Основні пункти у визначенні свого покликання:

1. Невідмінність

«Бо дари й покликання Божі невідмінні.» Римлян 11:29

Ми можемо втекти від свого покликання, покликання ж нікуди не втече від нас.

2. Віра

«Вірою Авраам, покликаний на місце, яке мав прийняти в спадщину, послухався та й пішов, не відаючи, куди йде.» Євреїв 11:8

Без віри Богові догодити не можливо. Є безліч речей, які ми можемо не збагнути розумом, проте починаємо робити. Покликання й віра нероздільні.

3. Підготовка

Велике покликання починається з великої підготовки до нього.

4. Час

Є момент, коли треба прийняти рішення: слухняність чи свавілля. Це і є наш вибір: зробити те, що Бог сказав, чи зробити те, що нам хочеться, чи те, що від нас хочуть інші люди, чи робити те, що диктують обставини. Це не можна зробити трохи пізніше або трохи раніше. Рішення потрібно приймати тоді, коли для нього прийшов час.

Єлисею потрібно було прийняти рішення, щоб слідувати за Іллею.
В житті кожного будуть часи, коли Бог поставить на різні чаші терезів: покликання і... все інше. Саме те, як ми проходимо через такі віхи і визначає увійдемо ми у своє покликання чи ні.

5. Ціна

«Яка ж користь людині, що здобуде ввесь світ, але душу свою занапастить? Або що дасть людина взамін за душу свою?» Матвiя 16:26

Коли ми хочемо йти за Христом, нам доводиться платити ціну.

6. Діла

«Хто вірний в найменшому, і в великому вірний; і хто несправедливий в найменшому, і в великому несправедливий.» Луки 16:10

7. Поетапність

Спочатку потрібно бути вірним у тому, щоб допомагати входити в покликання тому, хто йде попереду.

Проповідь про Божі випробування у житті людини виголосив диякон Андрій Фундюр.

«Нехай же людина випробовує себе, і так нехай хліб їсть і з чаші хай п'є.»1-е до коринтян 11:28

Ділився думками та текстом із Святого Писання також старший пастор Юрій Веремій.

Ісус Христос став жертвою за наш гріх раз і назавжди, Він відкупив нас не чужою, а Своєю Кров’ю. Він прийшов для того, щоб віддати себе в жертву за кожного із нас. Спаситель чекає на той день, коли Він повернеться знову на Землю для того, щоб забрати своїх відкуплених людей. Будьмо у стані готовності до Христового повернення.

Згідно Святого Писання звершили спомин смерті і воскресіння Господа Ісуса Христа через прийняття хліба і чаші як Його Тіла і Крові.

Співом служив центральний хор УЦХВЄ м. Івано-Франківська. Послужила Церкві і група Недільної Школи: діти розповіли вірші.