На ранковому служінні, 1 квітня, про зцілення хворого у купальні Віфесда проповідував пресвітер В’ячеслав Бевзюк.
«А в Єрусалимі, біля брами Овечої, є купальня, Віфесда по-єврейському зветься, що мала п'ять ґанків. А був там один чоловік, що тридцять і вісім років був недужим. Як Ісус його вгледів, що лежить, та, відаючи, що багато він часу слабує, говорить до нього: Хочеш бути здоровим? Відповів Йому хворий: Пане, я не маю людини, щоб вона, як порушено воду, до купальні всадила мене. А коли я приходжу, то передо мною вже інший улазить. Говорить до нього Ісус: Уставай, візьми ложе своє та й ходи!»
Iвана 5:2,5-8
Описана ситуація актуальна і для нас сьогодні: навколо багато людей, які потребують допомоги і чудес.
Бог знає, чому якась проблема прийшла у наше життя, чому саме так все відбувається. Буває так, що ні кошти, ні знайомства не можуть нам допомогти. І, здається, що так близько вихід із ситуації, багато людей досягнули того, чого у тебе немає. Сьогодні погляд Ісуса Христа, власне, на таких людей. Він приходить в епіцентр проблеми, бачить людське серце і пропонує надію – той вихід, якого ти не бачиш.
Церква, як Віфесда, є Домом Милосердя і чудес. Тут є живий, реальний і сильний Бог.
«Чи хочеш бути здоровим? Чи хочеш бути без гріха? Чи хочеш отримати освячення і обновлення?» - запитує Він сьогодні.
Не треба будувати якогось плану чи схеми, варто просто сказати: «Хочу!» - і відкрити перед Ним своє серце. А Він може повеліти всупереч усім законам: «Бери ложе своє та іди!»
Про в’їзд Ісуса Христа в Єрусалим проповідував диякон Андрій Фундюр.
«І коли Він наблизився, і місто побачив, то заплакав за ним, і сказав: О, якби й ти хоч цього дня пізнало, що потрібне для миру тобі! Та тепер від очей твоїх сховане це.»
Луки 19:41-42
В житті цього міста і його жителів відбувалося щось надзвичайне, але, на жаль, ці люди не зрозуміли всієї глибини події.
Зараз спостерігаємо подібне: залишилася форма, обряди та гарний вигляд, але втратився зміст святкувань.
«Ось Я стою під дверима та стукаю: коли хто почує Мій голос і двері відчинить, Я до нього ввійду, і буду вечеряти з ним, а він зо Мною.» Об'явлення 3:20
Ціль Христа бути поруч зі Своїм народом, опікувати Свою Церкву та мати спільність із нею.
Продовжив вищезгадану тему пресвітер Олег Карпюк.
«А другого дня, коли безліч народу, що зібрався на свято, прочула, що до Єрусалиму надходить Ісус, то взяли вони пальмове віття, і вийшли назустріч Йому та й кричали: Осанна! Благословенний, хто йде у Господнє Ім'я! Цар Ізраїлів! Ісус же, знайшовши осля, сів на нього, як написано…»
Iвана 12:12-14
Ісус ішов в Єрусалим не для виконання обряду, а для того, щоб звершати наше спасіння.
Царі усіх часів в’їжджали у місто на колесницях із великими здобутками, але Ісус Христос є Царем миру та любові. Він повністю виконує волю Отця, впокоряється перед Ним та усіма людьми заради нашого спасіння.
Співом служили молодіжний хор УЦХВЄ «Скинія Давида» та група «4blessings».