З’їздне молитовне служіння 17 червня в честь П’ятидесятниці традиційно було розпочато молитвою. Її звершив Валентин Черняк.

Юрій Величко у своїй привітальній проповіді поділився наступними думками.

Ми спасаємося тільки тоді, коли приймаємо Трійцю: Бога-Отця, Бога-Сина і Бога-Духа. Не можна одержати спасіння приймаючи тільки Отця, однак не визнаючи Сина. Про це ми читаємо у Писанні.
Яка ж роль Духа? Він навчає, докоряє, потішає та допомагає залишатися дітьми Божими. Ми діти Божі, коли керуємося Духом Божим.
Ціль Духа Святого: навернути грішника до спасіння та до служіння – до освячення і до посвячення.
Там, де людина не може – може Дух.
Коли Дух живе в серці людини, Він диктиує їй емоції та поведінку, а не навпаки. Він веде нас до освячення.

Володимир Мельничук говорив про Духа, Який міняє та потішає.

«І Ананій пішов, і до дому ввійшов, і руки поклавши на нього, промовив: Савле брате, Господь Ісус, що з'явився тобі на дорозі, якою ти йшов, послав ось мене, щоб став ти видющий, і наповнився Духа Святого!
І хвилі тієї відпала з очей йому ніби луска, і зараз видющий він став... І, вставши, охристився...»

Дії 9:17-18

Дух Святий міняє нас. Бачимо це зокрема на прикладі Савла, про якого згодом читатимемо в Писанні як про апостола Павла.
Дух Святий – наш утішитель. Навіть у труднощах та проблемах Він підкріпляє нас духовно та дає сили вистояти в тілі.

Генадій Ліптуга акцентував на тому, що потрібно для охрещення Святим Духом.

Дух Святий свого часу злинув на кожного з нас.
Що потрібно було зробити апостолам та іншим присутнім, щоб отримати дар Святого Духа? Покаятися та охреститися в ім’я Ісуса на відпущення гріхів. Це повеління актуальне і сьогодні для послідовників Христа.

Друга частина богослужіння була присвячена свідченням людей, які в своєму житті пережили особливу присутність Духа: хтось був сцілений фізично, хтось душевно чи духовно.
Співом служили сестри помісної церкви.

Завершив з’їздне молитовне служіння Валентин Черняк.

Коли ми молимося, ми збудовуємо свого внутрішнього чоловіка. Бог таким чином робить переміну у наших серцях.
Практичний крок:
1. Усвідомити, що я вірю
2. Зрозуміти, що я спрагнений
3. Перебувати в молитві